Залишення позову без розгляду не означає автоматичної перемоги відповідача і не дає йому безумовного права стягнути витрати на адвоката. Частина п'ята статті 142 ЦПК України пов'язує компенсацію з іншою умовою: витрати мають виникнути внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тому відповідачеві потрібно довести не тільки суму гонорару, а й недобросовісну процесуальну поведінку та її зв'язок із понесеними витратами.
Коли стаття 142 ЦПК дає відповідачу право на компенсацію
У звичайній ситуації суд розподіляє витрати залежно від результату вирішення спору. Після залишення позову без розгляду рішення по суті немає: суд не встановлює, хто правий у матеріальному спорі, і не відмовляє у позові. Саме тому загальна логіка «відповідач виграв, отже позивач платить» тут не працює.
Спеціальне правило містить частина п'ята статті 142 ЦПК України. Вона дозволяє відповідачу вимагати компенсації витрат, пов'язаних із розглядом справи, якщо провадження закрито або позов залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача. Для застосування цієї норми мають одночасно існувати три обставини. Відповідач реально поніс або зобов'язаний сплатити витрати, ці витрати стосуються конкретної справи, а поведінка позивача була необґрунтованою в процесуальному розумінні.
До витрат можуть входити оплата професійної правничої допомоги, експертизи, перекладу, залучення спеціаліста та інші суми, визначені статтею 133 ЦПК України. На практиці найчастіше йдеться про гонорар адвоката. Однак договір з адвокатом і акт наданих послуг підтверджують лише розмір та характер роботи. Вони не доводять, що позивач діяв недобросовісно.
Окремо діє частина дев'ята статті 141 ЦПК України. Якщо сторона або її представник зловживає процесуальними правами чи спір виник через неправильні дії сторони, суд може покласти на неї витрати повністю або частково незалежно від результату спору. Верховний Суд тлумачить ці положення разом: «необґрунтовані дії» для цілей статті 142 мають виявляти свідому недобросовісність, а не просто невдале користування процесуальним правом.
Тому клопотання відповідача повинно відповідати на два різні питання. Перше: яку саме суму він витратив і на які послуги. Друге: які конкретні дії позивача змусили його нести ці витрати та чому ці дії виходили за межі добросовісного захисту права.
Чому заява позивача сама по собі не доводить недобросовісність
Пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України дозволяє позивачу до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду. Це прояв диспозитивності: позивач розпоряджається заявленою вимогою і може завершити поточне провадження без рішення по суті. Суд не зобов'язаний перевіряти, чому позивач змінив процесуальну стратегію.
Правомірна відмова продовжувати справу та недобросовісне ведення процесу не є тотожними діями. Позивач може зрозуміти, що бракує доказів, домовитися з іншою стороною, змінити спосіб захисту або вирішити подати вимогу пізніше в іншій редакції. Сам факт такого рішення не доводить, що первісний позов подали з протиправною метою.
Не доводить недобросовісність і тривалість розгляду сама по собі. Справа може тривати кілька років через експертизи, зупинення провадження, завантаженість суду, оскарження проміжних ухвал або складність доказів. Відповідачеві потрібно показати, які затримки спричинив саме позивач, чому його клопотання або заяви не мали законної процесуальної мети та як це збільшило витрати.
Суд оцінює процесуальну поведінку в сукупності, а не робить висновок з одного невдалого рішення сторони.
Так само недостатньо назвати позов «безпідставним». Якщо суд не розглянув спір по суті, він не встановив необґрунтованість матеріальної вимоги. У постанові від 6 березня 2026 року у справі № 290/248/22 Верховний Суд окремо зазначив: «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов». Закон оцінює поведінку особи, а не припускає результат спору, якого суд не вирішив.
Це не захищає позивача від усіх фінансових наслідків. Наприклад, правила повернення судового збору мають власні винятки, а повторне звернення може потребувати нової сплати збору. Проте витрати відповідача на адвоката покладаються на позивача лише після окремого доказування підстав за статтями 141 і 142 ЦПК України.
Що встановив Верховний Суд у справі № 290/248/22
У справі № 290/248/22 позивач у березні 2022 року просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки. Підготовче провадження тривало понад три роки, у справі проводили почеркознавчі експертизи. У травні 2025 року позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Відповідач просив компенсувати витрати на професійну правничу допомогу, посилаючись на тривалий процес, експертизи та недостовірні твердження позивача.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у компенсації. Верховний Суд постановою від 6 березня 2026 року залишив ці рішення без змін. Касаційний суд підтвердив, що відповідач повинен назвати й довести конкретні необґрунтовані дії: недобросовісне подання позову, систематичне перешкоджання розгляду, умисну протиправну мету або іншу поведінку, яка свідчить про зловживання процесуальними правами.
Тривалий розгляд не переконав суд у зловживанні. Почеркознавчі експертизи відповідали предмету доказування, оскільки позов стосувався недійсності договору через твердження про непідписання. Відсутність висновку, який би однозначно підтвердив позицію позивача, не перетворила проведення експертиз на недобросовісну дію. Позивач користувався доказовим механізмом, потрібним для перевірки його твердження.
Суд також не вимагав від позивача обґрунтувати причини заяви про залишення позову без розгляду. Така заява є процесуальним правом, а стаття 257 ЦПК України не ставить її задоволення в залежність від переконливості мотивів. Відсутність пояснення може викликати питання в іншої сторони, але не замінює доказів умисної недобросовісності.
Постанова визначає стандарт доказування. Відповідач не може побудувати вимогу лише на хронології «позов подано, витрати понесено, позов залишено без розгляду». Між поведінкою позивача і витратами потрібен доведений причинний зв'язок. Якщо адвокат готував звичайний відзив, брав участь у необхідних засіданнях та дослідженні доказів, ці витрати є реальними, але стаття 142 не робить їх автоматично витратами внаслідок зловживання.
Яка поведінка позивача може бути необґрунтованою
Закон не містить закритого переліку необґрунтованих дій. Суд оцінює мету, послідовність поведінки, зміст заяв, вплив на тривалість процесу та докази умислу. Інший результат за конкретних обставин містить постанова Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 562/2077/25, оприлюднена на офіційному порталі судової влади.
У тій справі між сторонами вже тривав спір щодо користування земельною ділянкою. Подання іншого позову стало підставою для зупинення першої справи до набрання рішенням законної сили. Згодом ініціатор попросив залишити новий позов без розгляду. Апеляційний суд врахував не лише саму заяву, а й зв'язок двох процесів: новий позов не містив належного обґрунтування вимог, зате його існування фактично зупинило розгляд іншої справи. За цих конкретних обставин суд погодився, що процесуальний інструмент використали для затягування, і частково компенсував відповідачці витрати на адвоката.
Порівняння двох справ показує, що результат залежить від доказів мети та наслідків. У справі № 290/248/22 експертизи були пов'язані з предметом спору, а тривалість процесу не підтверджувала умислу. У справі № 562/2077/25 суд побачив функціональний зв'язок між поданням слабко обґрунтованого позову, зупиненням іншого провадження та подальшим припиненням ініційованої справи без розгляду.
Іншими можливими проявами недобросовісності можуть бути повторення тотожних процесів для тиску на відповідача, подання клопотань без зв'язку з предметом спору, приховування відомостей про вже вирішену тотожну справу, систематичне невиконання ухвал суду або створення штучних підстав для відкладень. Але назви дії недостатньо. У кожному випадку суд має встановити, що поведінка була свідомою, не мала добросовісної процесуальної мети та спричинила витрати, які відповідач просить стягнути.
Оцінюючи можливе зловживання, варто зіставити факти з окремим матеріалом про межу між активним захистом і зловживанням процесуальними правами. Штраф за статтею 148 ЦПК та компенсація витрат за статтями 141 і 142 мають різні процесуальні наслідки, хоча можуть спиратися на ту саму недобросовісну поведінку.
Які докази потрібні відповідачу
Клопотання краще будувати у двох доказових блоках. Перший підтверджує необґрунтовані дії позивача. Другий підтверджує самі витрати, їх необхідність, розмір і зв'язок із конкретною справою. Якщо один із блоків відсутній, навіть переконлива друга половина заяви не компенсує першої.
Поведінку позивача можна підтверджувати текстами його заяв і клопотань, ухвалами про відкладення або зупинення, доказами існування паралельних спорів, відомостями про повторне подання тотожних вимог, протоколами засідань, процесуальним листуванням та послідовною хронологією. Хронологія повинна показувати не просто багато процесуальних дій, а їхню мету та наслідок. Наприклад, якщо відповідач стверджує про штучне затягування, потрібно вказати, яка заява не мала відношення до предмета справи, скільки часу втрачено і яку додаткову роботу через це виконав адвокат.
Витрати на правничу допомогу підтверджують договором, додатковими угодами, детальним описом робіт, актами, рахунками та документами про оплату, якщо вона вже здійснена. Умови договору мають дозволяти встановити, які послуги надавалися саме в цій справі. Загальний місячний платіж за юридичне обслуговування без розподілу роботи між справами ускладнює доказування.
Суд перевіряє реальність, необхідність і розумність суми. Навіть коли недобросовісність позивача доведена, заявлений гонорар можуть зменшити через нескладність спору, дублювання робіт, надмірний час або невідповідність обсягу послуг. У справі № 562/2077/25 апеляційний суд визнав підставу для компенсації, але задовольнив вимогу лише частково з огляду на співмірність.
Доцільно відокремити звичайні витрати на захист від додаткових витрат, спричинених оскаржуваною поведінкою. Якщо позивач подав одне необґрунтоване клопотання, це не завжди виправдовує покладення на нього всього гонорару за справу. Детальний опис роботи допомагає суду визначити, які послуги були потрібні через конкретне зловживання.
Загальні вимоги до підтвердження гонорару пояснені у матеріалі про те, як стягнути витрати на адвоката в суді. У заяві за статтею 142 до цього пакета потрібно додати окреме обґрунтування недобросовісної поведінки позивача.
Коли і як заявити вимогу про судові витрати
Частина шоста статті 142 ЦПК України передбачає, що суд може вирішити питання про розподіл витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження або залишення позову без розгляду. Водночас ця норма прямо відсилає до частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо заявлення наміру та подання доказів витрат.
П'ятнадцять днів не слід сприймати як універсальний строк, до останнього дня якого можна вперше згадати про витрати. Це строк для вирішення питання судом, а сторона має додержати правила подання доказів. Найбезпечніше ще під час розгляду справи повідомити, що відповідач очікує витрат і проситиме їх розподілити, подати попередній розрахунок, а після появи заяви позивача про залишення позову без розгляду негайно подати мотивоване клопотання з наявними документами.
Якщо остаточний акт або рахунок оформлено після ухвали, їх потрібно подати без зволікання та пояснити, коли виникла можливість надати документ. Не варто чекати завершення п'ятнадцятиденного періоду. Пропуск процесуального моменту може призвести до залишення вимоги без розгляду навіть тоді, коли витрати фактично понесені.
У клопотанні потрібно зазначити номер справи, процесуальний статус заявника, реквізити ухвали про залишення позову без розгляду, конкретні необґрунтовані дії позивача, докази цих дій, причинний зв'язок із роботою адвоката та точний розрахунок суми. Окремо слід пояснити співмірність: складність справи, кількість документів, засідань, обсяг підготовлених матеріалів і час роботи.
Позивач має право заперечувати проти самої підстави та просити зменшити суму. Йому варто показати добросовісну мету звернення до суду, зв'язок клопотань з предметом доказування, об'єктивні причини тривалості та відсутність причинного зв'язку між його діями і частиною заявленого гонорару. Потрібно також перевірити, чи подані договір, опис робіт та докази у встановленому порядку.
Якщо основний позов стосується боргу, захист боржника у спорі з кредитором має охоплювати заперечення проти суми чи пені та окрему позицію щодо судових витрат. У ній потрібно розмежувати звичайну роботу адвоката у справі та додаткові дії, спричинені можливою недобросовісною поведінкою позивача.
Якщо спір уже завершився ухвалою, адвокат Валерій Пономаренко може оцінити процесуальну хронологію, докази поведінки сторін і документи про оплату, підготувати заяву про компенсацію або заперечення проти неї. У таких спорах вирішальним часто є не загальна сума витрат, а точне пояснення, чому конкретна робота стала наслідком недобросовісної дії.
Висновок
Після залишення позову без розгляду відповідач може вимагати компенсації витрат на адвоката, але повинен довести необґрунтовані дії позивача. Подання позову, тривалий розгляд і заява про залишення без розгляду окремо не підтверджують недобросовісність. Потрібні конкретні факти зловживання, причинний зв'язок із витратами та належні документи про їх розмір. Позицію і докази слід готувати до завершення справи, не покладаючись лише на п'ятнадцятиденний період після ухвали.
FAQ
Чи завжди позивач оплачує адвоката відповідача, якщо сам просить залишити позов без розгляду?
Ні. Заява про залишення позову без розгляду є процесуальним правом позивача. Для компенсації відповідач повинен довести свідомі недобросовісні дії позивача та їх зв'язок із понесеними витратами.
Чи достатньо довести, що позов був слабко обґрунтований?
Ні. Якщо суд не вирішив спір по суті, він не встановив безпідставність позову. Верховний Суд розмежовує необґрунтований позов і необґрунтовані дії позивача. Для статті 142 ЦПК потрібні докази недобросовісної процесуальної поведінки.
Які документи підтверджують витрати на адвоката?
Зазвичай потрібні договір про правничу допомогу, додаткові угоди, детальний опис робіт, акти, рахунки та документи про оплату, якщо вона здійснена. Документи мають пов'язувати послуги з конкретною справою.
Чи можна стягнути весь гонорар, якщо зловживання доведено?
Не обов'язково. Суд перевіряє реальність, необхідність і розумність витрат. Він може компенсувати лише частину, пов'язану з необґрунтованими діями, та зменшити неспівмірну суму.
Який строк для заяви про компенсацію витрат?
Суд може вирішити питання протягом п'ятнадцяти днів після ухвали про залишення позову без розгляду. Проте сторона повинна додержати вимог частини восьмої статті 141 ЦПК щодо заявлення наміру і доказів. Тому вимогу та наявні документи краще подати до або одразу після постановлення ухвали.