Сума повернення залежить не просто від того, що справа завершилася без рішення по суті. Потрібно встановити точну процесуальну підставу. Після повернення заяви, відмови у відкритті провадження або закриття справи з більшості підстав збір повертають повністю. Після мирової угоди, відмови від позову чи визнання позову до початку розгляду по суті можна повернути 50%, а якщо домовленості досягнуто за результатами медіації, 60%. Водночас збір зазвичай не повертають, коли позивач сам просить залишити позов без розгляду, повторно не з'являється до суду або відмовляється від позову вже після початку розгляду по суті. Самі гроші не надходять автоматично: спочатку потрібне процесуальне рішення, а потім заява з платіжними та банківськими реквізитами.
Як визначити суму повернення до подання заяви
Починати потрібно з резолютивної частини ухвали або рішення, а не з побутового опису того, що сталося. Фрази «справу закрили», «позов забрали» чи «сторони домовилися» можуть означати різні процесуальні дії. Для повернення збору ця різниця безпосередньо впливає і на право отримати кошти, і на їх частку.
Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає повне повернення у визначених випадках. До них належать повернення заяви або скарги, відмова у відкритті провадження, а також закриття провадження, якщо воно не пов'язане з прийнятою судом відмовою позивача від позову. Після зменшення позовних вимог чи надмірної сплати повертають не всю первісну суму, а переплату. Отже, відсоток тут не застосовують: суд має визначити різницю між сплаченим і належним збором.
Окремий механізм діє, коли спір припиняється через поведінку сторін. За статтею 142 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода, відмова позивача від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті дають підставу повернути 50% збору, сплаченого при поданні позову. Якщо такої домовленості досягнуто за результатами медіації, повертають 60%. Подібні правила передбачає стаття 130 Господарського процесуального кодексу України.
Тому перед клопотанням варто скласти коротку юридичну формулу: хто сплатив збір, за який процесуальний документ, яким актом завершено або змінено провадження, на якій стадії це сталося та чи була медіація. Наприклад, «позивач відмовився» ще не відповідає на питання про повернення. Якщо суд прийняв відмову до початку розгляду по суті, можливе повернення 50% або 60%. Якщо це сталося пізніше, стаття 7 виключає повне повернення, а спеціальна норма про часткове повернення вже не працює.
У разі сумніву слід звірити формулювання судового акта з процесуальним кодексом. Особливо це потрібно після відмови від позову або укладення мирової угоди, бо обидві дії мають наслідки, ширші за долю судового збору.
Коли збір повертають повністю, а коли діють винятки
Повне повернення найчастіше пов'язане з тим, що суд не переходить до вирішення спору або провадження припиняється з підстави, за яку платник не повинен остаточно нести витрати. Якщо суд повернув позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відмовив у відкритті відповідного провадження або закрив справу через відсутність предмета спору, платник може просити повернути всю сплачену суму. Те саме стосується залишення заяви без розгляду, але саме тут закон містить кілька суттєвих винятків.
Збір не повертають, якщо заяву залишено без розгляду через повторну неявку позивача без поважних причин і відсутність заяви про розгляд справи без нього. Виняток також охоплює ситуацію, коли позивач не подав витребувані судом матеріали або сам попросив залишити заяву без розгляду. Закон пов'язує фінансовий наслідок із причиною процесуального завершення, тому загального посилання на пункт ухвали «залишити без розгляду» замало.
Наприклад, повернення збору можливе, якщо заява залишена без розгляду з підстави, якої немає серед законодавчих винятків. Але якщо позивач подав власне клопотання про залишення позову без розгляду, право повторно звернутися до суду не означає права забрати збір. Верховний Суд у постанові від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23 підтвердив, що за такої процесуальної підстави сплачена сума не повертається. Такий висновок відповідає прямому тексту пункту 4 частини першої статті 7 Закону.
Схожа межа діє при закритті провадження. Загальне правило дозволяє повернути збір повністю, зокрема коли справу не можна розглядати за правилами відповідного судочинства або вже немає предмета спору. Проте якщо провадження закрито через прийняту судом відмову позивача від позову, повного повернення за статтею 7 немає. Часткове повернення залежить від того, чи заявлено відмову до початку розгляду справи по суті.
Практична помилка полягає в тому, що платник просить суд повернути 100%, хоча обрана ним дія дає право лише на 50% або 60%, або взагалі не передбачає повернення. Суд не змінює процесуальну підставу заради вигіднішого фінансового результату. Перед заявою потрібно перевірити повний текст ухвали, дату початку розгляду по суті та зміст поданого клопотання. Якщо справа завершилася через неявку, корисно окремо оцінити наслідки, описані в матеріалі про залишення позову без розгляду через неявку.
Як отримати 50% або 60% після домовленості сторін
Часткове повернення збору покликане врахувати раннє завершення спору, але воно не виникає після будь-якої домовленості. У першій інстанції стаття 142 ЦПК і стаття 130 ГПК прив'язують повернення до трьох процесуальних подій: укладення мирової угоди, відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем. Вони мають відбутися до початку розгляду справи по суті. Звичайний розрахунок становить 50% збору, який був сплачений при поданні позову.
Медіація підвищує частку до 60%, якщо домовленості про мирову угоду, відмову або визнання позову досягнуто саме за її результатами. Самої згадки, що сторони «вели переговори», недостатньо. Для суду потрібно належно показати зв'язок між медіацією і процесуальним рішенням сторін. Документи слід готувати так, щоб не розкривати конфіденційний зміст переговорів більше, ніж потрібно для підтвердження факту та результату медіації.
На стадії апеляції або касації повертається відповідна частка збору, сплаченого за скаргу. Якщо сторони уклали мирову угоду, позивач відмовився від позову або відповідач визнав позов під час перегляду рішення, суд вирішує питання про 50% збору за апеляційну чи касаційну скаргу. За результатами медіації застосовується 60%. Збір за первісний позов і збір за скаргу є окремими платежами, тому в заяві не можна змішувати їх суми та реквізити.
Стадія процесу має значення. У першій інстанції орієнтиром є початок розгляду по суті, який фіксується в матеріалах справи та судовому засіданні. Якщо сторони фактично домовилися раніше, але подали документи після цієї межі, повернення може стати спірним. Клопотання про затвердження мирової угоди, заяву про відмову чи визнання позову та прохання вирішити долю збору краще подавати одним узгодженим пакетом до переходу суду до суті.
Фінансова вигода не повинна затьмарювати інші наслідки. Після прийняття відмови повторний тотожний позов позивача не допускається. Мирова угода має врегулювати спір так, щоб її умови можна було виконати, а ухвалу про затвердження за потреби пред'явити до примусового виконання. Тому рішення про спосіб завершення спору слід оцінювати в межах загальної стратегії судового спору, а не лише через різницю між 50% і 100% збору.
Які заяви подати суду та що відбувається після ухвали
Процесуальне клопотання про повернення збору подають до суду, який розглядав заяву, скаргу або справу. У ньому потрібно назвати платника, номер справи, дату й суму платежу, документ, за який сплачено збір, підставу повернення та суму, яку заявник просить повернути. Доцільно додати платіжну інструкцію або її належну копію. Якщо заяву подає представник, у справі мають бути документи про його повноваження.
У частині випадків суд вирішує питання про збір у самому рішенні або ухвалі, зокрема при мировій угоді, відмові від позову чи визнанні позову. Якщо питання не вирішене, платник подає окреме клопотання. Формулювання прохальної частини має відповідати правовій підставі: повернути повну суму, конкретну переплату, 50% або 60% відповідного платежу. Заява без номера платіжного документа чи з чужим платником створює ризик затримки навіть тоді, коли правова підстава очевидна.
Після судового рішення потрібен ще бюджетний етап. З 7 січня 2025 року діє оновлений Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 787. За офіційним роз'ясненням суду, платник подає заяву про повернення коштів із бюджету, зазначає дату й номер судового рішення, яке набрало законної сили, суму, причину повернення, свої ідентифікаційні дані, банк та IBAN. Також подається платіжна інструкція, а за потреби довіреність. Після цього суд формує електронне подання до Казначейства.
Не слід плутати процесуальне повернення з помилковою сплатою. Якщо кошти сплачені за подання, яке суд розглядав, і виникла одна з підстав статті 7 Закону, спочатку потрібна ухвала або інший судовий акт про повернення. Якщо платіж пішов на рахунок іншого суду, зроблений без подальшого звернення або має іншу суто платіжну помилку, застосовується позапроцесуальний механізм за Порядком № 787. Суд формує електронне подання на підставі заяви платника та достатніх документів, але ухвала про повернення за статтею 7 для такого помилкового платежу не є вихідною підставою.
Найбезпечніша послідовність така: перевірити підставу й частку повернення, отримати судове рішення з точними даними платежу, дочекатися набрання ним законної сили, подати бюджетну заяву з IBAN і платіжним документом, а потім контролювати формування електронного подання. Якщо позовні вимоги зменшено, розрахунок переплати має відповідати новій ціні позову. Саму процесуальну зміну потрібно оформити належно, адже зміна предмета або підстав позову і зменшення розміру вимог мають різні юридичні наслідки.
Які помилки найчастіше блокують повернення
Перша помилка виникає ще до заяви про гроші: сторона обирає процесуальну дію, не перевіривши наслідки. Клопотання про залишення позову без розгляду зберігає можливість звернутися з ним повторно, але прямо входить до винятків, коли збір не повертають. Відмова від позову може дати 50% або 60% лише за додержання часової умови, а після її прийняття повторний тотожний позов позивача неможливий. Ці варіанти не можна вважати взаємозамінними.
Друга помилка полягає в неправильному розрахунку. Після зменшення вимог повертають різницю, а не довільний відсоток від первісного збору. Після ранньої мирової угоди без медіації повертають 50%, а не всю суму. В апеляції рахують частку від платежу за апеляційну скаргу, а не від збору за первісний позов. Якщо у справі було кілька платіжних інструкцій, кожну потрібно співвіднести з конкретним процесуальним документом.
Третя помилка стосується платника. Право вимагати повернення за статтею 7 належить особі, яка сплатила збір. Якщо платіж зробила інша фізична або юридична особа, суд і Казначейство перевірятимуть саме її дані. Неузгоджені ПІБ, код, номер платіжної інструкції чи IBAN можуть перешкодити автоматичній обробці. У заяві не варто переносити реквізити з позову без звірки з банківським документом.
Четверта помилка з'являється після позитивної ухвали. Платник очікує автоматичного зарахування коштів і не подає заяву з банківськими реквізитами. Однак судовий акт встановлює право на повернення, а для перерахування потрібні дані, передбачені бюджетним Порядком. Треба також перевірити, чи набрало рішення законної сили та чи сформував суд електронне подання до Казначейства.
До звернення корисно зібрати один комплект: судовий акт, платіжну інструкцію, розрахунок суми, актуальний IBAN та документ про повноваження представника. Ваш Юрист може перевірити підставу повернення, підготувати процесуальне клопотання й заяву для бюджетного етапу, а також простежити, щоб обраний спосіб завершення спору не створив більшого ризику, ніж сума збору, яку планується повернути.
FAQ
Чи повернуть збір, якщо я сам попрошу залишити позов без розгляду?
Зазвичай ні. Пункт 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» прямо виключає повернення, коли заяву залишено без розгляду за заявою або клопотанням позивача. Можливість повторно подати позов цього не змінює.
Чи повертають судовий збір після відмови від позову?
Повністю ні, якщо суд закрив провадження через прийняту відмову. Проте до початку розгляду справи по суті суд може повернути 50% збору, а якщо відмова стала результатом медіації, 60%. Після початку розгляду по суті ця пільга не застосовується.
Скільки повернуть після мирової угоди?
Якщо мирову угоду укладено до ухвалення рішення судом першої інстанції та до початку розгляду справи по суті, повертають 50% збору за позов. За результатами медіації частка становить 60%. На стадії апеляції чи касації відповідну частку рахують від збору за скаргу.
Чи повертається збір після повернення позовної заяви?
Так. Повернення заяви є окремою підставою для повного повернення сплаченої суми. Платник має отримати ухвалу та подати потрібні заяви й реквізити. Повторне подання позову потребуватиме нового належного платежу, якщо немає пільги.
Що робити, якщо збір сплачено на рахунок іншого суду?
Це помилково зарахований платіж, а не звичайне процесуальне повернення після розгляду заяви. Потрібно звернутися до відповідного суду або органу, що контролює надходження, із заявою та платіжною інструкцією. За достатніх підстав суд формує електронне подання до Казначейства за Порядком № 787.