Учасник бачить прибуток у фінансовій звітності, але роками не отримує виплат. Звідси виникає зрозуміле запитання: чи можна стягнути свою частину прибутку з товариства, якщо більшість не виносить питання про дивіденди на голосування або голосує проти?
Сам факт прибутковості ТОВ ще не створює перед учасником грошового боргу. Закон розділяє право брати участь у розподілі прибутку та вже визначену вимогу про виплату дивідендів. Для судової стратегії це принципова різниця. В одному випадку треба працювати з корпоративною процедурою, документами і рішенням зборів. В іншому вже можна рахувати прострочену суму та вимагати її стягнення.
Коли право на дивіденди перетворюється на грошову вимогу
Стаття 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надає учаснику право брати участь у розподілі прибутку. Але рішення про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів належить до компетенції загальних зборів за статтею 30 цього Закону. Баланс із позитивним фінансовим результатом не замінює такого рішення.
Для виникнення визначеної грошової вимоги потрібен корпоративний акт, з якого можна встановити щонайменше період розподілу, загальну суму дивідендів, коло отримувачів і строк виплати. За статтею 26 дивіденди виплачують особам, які були учасниками товариства на день ухвалення рішення. Тому поточний запис у ЄДР не завжди відповідає колу кредиторів за давнім рішенням зборів.
Якщо рішення встановило суму і строк, але товариство не платить, конфлікт змінює характер. Учасник уже не просить суд вирішити, яку частину прибутку спрямувати власникам. Він вимагає виконати грошове зобов'язання, яке саме товариство сформувало рішенням свого вищого органу. На цьому етапі варто перевіряти можливість стягнення нарахованих дивідендів у корпоративному спорі, а не будувати позов лише на річній звітності.
Стаття 26 передбачає виплату протягом строку, встановленого статутом або рішенням зборів, а за відсутності іншого правила діє законодавча межа до шести місяців від дня рішення. Перед розрахунком прострочення потрібно звірити редакцію статуту, сам протокол і дату, коли рішення набрало чинності. Формула «за підсумками року» без визначеного строку не дає підстав довільно обирати день прострочення.
Окремо діють обмеження статті 27. Товариство не може ухвалювати рішення про виплату або проводити її, якщо майна недостатньо для розрахунків із кредиторами чи така недостатність виникне після виплати. Заборона також стосується учасника, який повністю не вніс свій вклад. Це не універсальне виправдання для мовчання керівника. Обставини, що перешкоджають виплаті, мають підтверджуватися фінансовими даними та відповідати стану товариства на належну дату.
Що робити, якщо збори не розподілили прибуток
Позов про стягнення частини бухгалтерського прибутку без рішення загальних зборів зазвичай не розв'язує проблему. Суд не керує господарською політикою ТОВ і не визначає замість учасників, скільки коштів спрямувати на дивіденди, резерви, покриття збитків або розвиток. Навіть значний нерозподілений прибуток не дає готової суми боргу конкретному учаснику.
Починати слід із документів. Учаснику потрібні фінансова звітність за відповідний період, чинний і попередні статути, протоколи зборів, рішення про затвердження річних результатів та відомості про виплати іншим учасникам. Право на інформацію і документи не варто підміняти усним запитом директору. Письмова вимога фіксує перелік запитаного, дату звернення та реакцію товариства. Якщо частина документів уже подана державним органам, доцільно окремо отримати її з офіційного джерела.
Учасник або учасники, які сукупно володіють не менш як 10 відсотками статутного капіталу, можуть вимагати скликання загальних зборів за процедурою статті 31 Закону про ТОВ. У вимозі потрібно сформулювати питання так, щоб результат голосування можна було виконати: затвердження фінансового результату, розподіл конкретної суми, період, пропорції та строк виплати. Розмите питання «про прибуток» залишає простір для нового конфлікту навіть після позитивного голосування.
Міноритарний учасник не має гарантованого права змусити більшість проголосувати за виплату. Проте він може перевірити, чи дотримано порядок скликання, чи не приховали від нього збори, чи однаково застосували рішення до всіх учасників і чи не оформили вибіркову виплату іншою операцією. Матеріал про те, що робити, коли учасника не повідомили про збори ТОВ, допомагає відокремити процедурне порушення від незгоди з економічним рішенням більшості.
Оскарження потрібне не через сам факт відмови виплачувати дивіденди. Позивач має показати, яке корпоративне право порушене конкретним рішенням: його не допустили до участі, неправильно визначили кількість голосів, вийшли за межі компетенції, порушили статут або застосували різні правила до учасників в однаковому становищі. Якщо таке рішення вже прийняте, слід окремо оцінити підстави для оскарження рішення загальних зборів ТОВ. Вимога про недійсність не повинна бути способом домогтися від суду нового, вигіднішого голосування.
Як визначити суму позову після рішення про виплату
Протокол зборів є відправною точкою, але його недостатньо читати окремо від статуту та реєстру учасників на дату рішення. Спочатку встановлюють загальну суму, спрямовану на дивіденди, частку особи у статутному капіталі та спеціальні правила статуту, якщо вони були чинними. Потім віднімають фактично сплачені суми й перевіряють, чи не змінювалося рішення наступними зборами.
Не слід автоматично прирівнювати суму, зазначену в протоколі, до коштів, які учасник мав отримати на рахунок. Товариство виконує обов'язки податкового агента у випадках, передбачених Податковим кодексом. Тому в розрахунку потрібно чітко розділити нараховані дивіденди, обов'язкові утримання, фактичний платіж і непогашений залишок. Інакше позов може містити арифметично завищену вимогу, хоча саме право на виплату не заперечується.
Після настання строку виплати до основного боргу можуть застосовуватися наслідки прострочення грошового зобов'язання за статтею 625 Цивільного кодексу України. Розрахунок інфляційних втрат і трьох процентів річних роблять за кожним простроченим платежем та періодом. Якщо рішення передбачає виплату частинами, не можна рахувати прострочення всієї суми від першої дати.
Позовна давність також потребує окремого календаря. Загальний трирічний строк не варто механічно рахувати лише від дати протоколу. Початок залежить від строку виконання, моменту порушення та того, коли учасник міг довідатися про нього. Додатково потрібно перевірити перехідні положення законодавства, що впливали на перебіг строків під час карантину та воєнного стану. Одне посилання на особливий період без аналізу редакцій закону не гарантує поновлення чи продовження строку.
Спір між учасником і товариством щодо виплати дивідендів має корпоративну основу та зазвичай належить до господарської юрисдикції за статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Навіть коли учасник є фізичною особою, вибір цивільного суду лише за цим критерієм створює ризик втрати часу. Загальну логіку визначення суду розібрано в матеріалі про юрисдикцію корпоративного спору в ТОВ.
Які докази визначають результат спору про дивіденди
У справі про виплату потрібно довести не абстрактну прибутковість бізнесу, а завершений юридичний ланцюг. Для цього зазвичай перевіряють п'ять груп документів:
- Статут у редакції, чинній на дату рішення, та відомості про склад учасників і розмір часток.
- Протокол загальних зборів із рішенням про розподіл прибутку, додатками та доказами належного оформлення.
- Фінансову звітність і бухгалтерські документи, за якими товариство нарахувало дивіденди конкретному учаснику.
- Банківські виписки, платіжні інструкції та податкові документи, що показують виплачену частину й утримання.
- Вимогу про сплату, відповідь товариства та документи, якими воно обґрунтовує відстрочення або неможливість виплати.
Протокол варто перевірити не лише за підписами. Значення мають дата, кворум, порядок денний, точне формулювання рішення та відповідність статуту. Якщо документ говорить лише про затвердження річної звітності, це ще не тотожне рішенню виплатити дивіденди. Так само бухгалтерська довідка про можливу суму не створює корпоративного рішення, якщо збори її не затвердили належним способом.
Для товариства захист не зводиться до твердження, що грошей на рахунку немає. Тимчасовий дефіцит коштів і законодавча заборона виплати через загрозу кредиторам є різними обставинами. Якщо ТОВ посилається на статтю 27, потрібно показати баланс, структуру зобов'язань, строки розрахунків із кредиторами та зв'язок між виплатою і неплатоспроможністю. Якщо ж кошти виплатили окремим учасникам за тим самим рішенням, вибірковість потребує самостійного пояснення.
До подання позову слід зіставити вимогу з поточним станом товариства. Якщо є ризик виведення активів, забезпечення позову оцінюють за конкретними доказами, а не за загальним припущенням про корпоративний конфлікт. Арешт усіх рахунків без зв'язку із сумою вимоги може бути непропорційним. Натомість дані про відчуження активів, закриття рахунків або ігнорування вже визначеного боргу можуть підтверджувати реальний ризик невиконання рішення.
Правильний маршрут залежить від того, де зупинилася процедура. Без рішення зборів основна робота стосується доступу до документів, скликання зборів та перевірки корпоративних порушень. Після рішення і настання строку основою стають розрахунок боргу, докази прострочення та належний спосіб судового захисту. Саме тому така справа належить передусім до практики корпоративного права, навіть коли завершальним етапом є позов до господарського суду.
FAQ
Чи можна стягнути дивіденди лише на підставі прибуткової фінансової звітності?
Зазвичай ні. Фінансова звітність показує результат діяльності, але суму дивідендів і строк виплати визначають загальні збори в межах закону та статуту.
Чи може суд зобов'язати учасників проголосувати за виплату дивідендів?
Суд не повинен підміняти загальні збори у вирішенні питання про розподіл чистого прибутку. Він може захищати конкретне порушене корпоративне право або стягувати вже визначений і прострочений борг.
Коли починається прострочення виплати?
Після спливу строку, встановленого статутом або рішенням загальних зборів. Якщо спеціального строку немає, потрібно застосувати правило статті 26 Закону про ТОВ і перевірити дату самого рішення.
Чи можна додати до боргу інфляційні втрати і три проценти річних?
Таку вимогу можна заявляти щодо простроченого грошового зобов'язання за статтею 625 Цивільного кодексу України. Розрахунок має враховувати дату кожного платежу, часткові виплати та фактичний залишок.
До якого суду подавати позов учаснику, який є фізичною особою?
Спір учасника з ТОВ щодо корпоративного права на дивіденди зазвичай розглядає господарський суд. Остаточний висновок залежить від змісту вимог і підстав спору, а не лише від статусу позивача.
---