Контрагент не платить за договором: що робити

Як діяти, коли контрагент не платить за договором

Несплата за поставлений товар, виконані роботи чи надані послуги - одна з найпоширеніших підстав для звернення до адвоката. Перш ніж іти до суду, важливо зафіксувати факт боргу і оцінити перспективу стягнення: від цього залежить стратегія, строки і ймовірність реального повернення коштів, а не лише отримання судового рішення. Робота починається з аналізу документів - договору, рахунків, накладних, актів виконаних робіт, актів звірки та ділового листування; адвокат визначає, чи настав строк виконання грошового зобов'язання (ст. 530 Цивільного кодексу України) і чи не сплив строк позовної давності.

Зазвичай стягненню боргу передує досудова претензія - письмова вимога погасити заборгованість у визначений строк. Вона фіксує позицію кредитора, інколи спонукає до добровільної оплати і посилює позицію в подальшому спорі; щоб претензія мала доказову силу, її надсилають рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Підписаний боржником акт звірки розрахунків підтверджує визнання боргу і перериває перебіг позовної давності.

Судовий наказ чи позов і що можна стягнути

Якщо борг безспірний, у господарському спорі можливе наказне провадження - суд видає судовий наказ без повноцінного розгляду. Це швидший і дешевший шлях, проте наказ не видається, якщо сума перевищує сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а боржник може скасувати його протягом 15 днів - і тоді спір переходить у позовне провадження. У цивільних справах підстави для судового наказу обмежені, тож звичайний борг за договором найчастіше стягується позовом; який шлях ефективніший, визначає адвокат за документами. Це особливо стосується стягнення дебіторської заборгованості між підприємствами.

За прострочення грошового зобов'язання закон дозволяє вимагати більше, ніж тіло боргу: згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, з боржника стягуються інфляційні втрати за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми, а також пеня чи штраф, якщо вони передбачені договором. Важливо пам'ятати про строки: борг стягують у межах загальної позовної давності 3 роки (ст. 257 ЦК), а неустойку (пеню, штраф) - лише 1 рік (ст. 258 ЦК), тому зволікання прямо зменшує суму, яку реально повернути.

Забезпечення позову і виконавче провадження

Якщо є ризик, що боржник виведе активи, разом із позовом подається заява про забезпечення позову - наприклад, накладення арешту на кошти або майно боржника (ст. 149-150 Цивільного процесуального кодексу або ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу залежно від юрисдикції). Це знижує ризик ситуації, коли рішення суду вже є, а стягувати фактично немає з чого. Саме тому отримання рішення - ще не повернення грошей: фактичне стягнення відбувається у виконавчому провадженні через державного або приватного виконавця (розшук рахунків і майна боржника, накладення арешту, примусове списання коштів).

Якщо письмового договору немає

Відсутність єдиного підписаного договору не означає, що борг не можна стягнути. Факт поставки та заборгованості часто підтверджується видатковими накладними, актами, рахунками, платіжними дорученнями про часткову оплату та діловим листуванням. Це стосується і боргу за розпискою чи договором позики. Адвокат оцінює сукупність наявних доказів і визначає перспективу стягнення.