Боржник не платить аліменти: що робити

Що робити, якщо аліменти не платять

Наявність рішення суду чи судового наказу ще не означає, що аліменти надходитимуть добровільно. Якщо платник ухиляється, утворюється заборгованість, і закон дає одержувачу низку дієвих інструментів примусу. Стягненням займається державний або приватний виконавець у межах виконавчого провадження, а одержувач має право вимагати не лише сам борг, а й додаткові санкції - неустойку та обмеження для боржника.

Головне - не зволікати: що довше накопичується борг, то складніше його стягнути, особливо якщо платник виводить майно чи доходи. Як ефективно стягнути заборгованість і застосувати весь арсенал заходів, визначає адвокат у межах стягнення аліментів через суд.

Як визначається заборгованість

Розмір заборгованості зі сплати аліментів обчислює виконавець (стаття 195 Сімейного кодексу). Якщо аліменти присуджені у частці від доходу, борг рахують виходячи з фактичного заробітку платника за період, коли виплати не надходили. Якщо ж платник у цей час не працював або не надав документів про доходи, заборгованість визначають виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

Це правило позбавляє боржника вигоди від «зникнення» доходів: формально звільнившись чи приховавши заробіток, він не зменшує борг до нуля, бо розрахунок проводять із середньої зарплати. Правильність обчислення заборгованості - перше, що перевіряє адвокат, бо саме від неї рахують і неустойку.

Неустойка (пеня) за прострочення

За прострочення сплати аліменти не просто накопичуються - на борг можна нарахувати неустойку. Якщо заборгованість виникла з вини платника, одержувач має право стягнути пеню у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більш як 100 відсотків суми боргу (стаття 196 Сімейного кодексу України).

Ключова умова - вина платника. Якщо борг виник із незалежних від нього причин (несвоєчасна виплата заробітної плати, помилка чи затримка банку, об'єктивні обставини), суд може звільнити від пені або зменшити її. Тому неустойка - не автоматичний наслідок будь-якого прострочення, а результат доведення вини боржника.

Як правильно рахувати пеню: позиція Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц) визначила сам спосіб обчислення пені. Її нараховують окремо за кожен місяць, у якому не сплачувалися аліменти: борг конкретного місяця множиться на один відсоток і на кількість днів прострочення в цьому місяці, без додавання заборгованості попередніх місяців наростаючим підсумком. Помилковий «наростаючий» розрахунок штучно завищує пеню, і суди його не приймають.

Практика додає ще дві важливі межі. Суд не вправі стягнути пеню за ті місяці, про які позивач не заявляв вимог, - вихід за межі позову є підставою змінити рішення. А за статтею 551 Цивільного кодексу суд може зменшити неустойку, якщо її розмір значно перевищує наслідки прострочення, з урахуванням матеріального й сімейного стану платника. Тому справа про пеню - це спір, де однаково важливі і право на неустойку, і бездоганність розрахунку.

Обмеження для боржника: виїзд, авто, зброя

Закон передбачає чутливі для боржника заходи примусу. Якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за чотири місяці, виконавець виносить вмотивовану постанову про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України (стаття 71 Закону «Про виконавче провадження»). Обмеження діє до повного погашення боргу.

Крім заборони виїзду, до боржника застосовують тимчасове обмеження права керувати транспортними засобами та права користуватися зброєю. Ці заходи часто виявляються дієвішими за саме лише стягнення, бо прямо зачіпають повсякденне життя боржника й спонукають його погасити борг швидше, ніж тривале виконавче провадження.

Кримінальна відповідальність за злісне ухилення

Найсуворіший інструмент - кримінальна відповідальність. За злісне ухилення від сплати аліментів, якщо це призвело до виникнення заборгованості за визначений законом період, передбачена відповідальність за статтею 164 Кримінального кодексу України. Йдеться саме про злісне - свідоме й систематичне - ухилення, а не про тимчасові труднощі.

На практиці кримінальний механізм застосовують як крайній захід, коли інші заходи не дали результату. Сам факт відкриття провадження нерідко спонукає боржника погасити борг, аби уникнути судимості.

Що не вважається ухиленням

Важливо розрізняти ухилення й об'єктивну неможливість платити. Не кожне прострочення є виною боржника: якщо борг виник через затримку зарплати, хворобу чи інші незалежні обставини, підстав для пені й тим паче для кримінальної відповідальності може не бути. Судова практика обережно ставиться до автоматичних висновків про ухилення - окремі побутові факти самі собою його не доводять.

Для платника, у якого справді змінилося становище, розумніший шлях - не накопичувати борг, а вчасно переглянути розмір аліментів через суд; як це зробити, розібрано в ситуації зміна розміру аліментів. Це знімає і ризик санкцій, і несправедливий тягар.

Як адвокат стягує заборгованість

Адвокат вибудовує тиск поетапно: перевіряє правильність розрахунку заборгованості виконавцем, обчислює неустойку за правилами практики ВС, ініціює обмеження для боржника, за потреби звертається до стягнення на майно (воно можливе, коли борг перевищує суму платежів за три місяці), а у крайньому разі - порушує питання кримінальної відповідальності.

З боку платника адвокат, навпаки, домагається коректного розрахунку, спростовує наростаючий метод нарахування пені й за наявності підстав - доводить відсутність вини або просить зменшити неустойку. У підсумку важать не емоції, а точність цифр і доведеність обставин.