Автор подкасту – Адвокат Пономаренко Валерій
текстова версія подкасту:
З минулого епізоду подкасту ви можете дізнатися основну інформацію про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нападу собаки. Там ми з'ясували механізми судового захисту прав потерпілих та особливості доказування розміру збитків. Якщо ви пропустили цей випуск - рекомендую повернутися до нього, адже цивільно-правова відповідальність є важливою складовою захисту прав особи, що зазнала нападу собаки.
Але тема розкрита не повністю без публічно-правової відповідальності власників собак.
У контексті тримання домашніх тварин важливою є тема відповідальності власників собак за випадки нападу їх тварин на людей. Ця проблема є актуальною як для власників собак, так і для всіх громадян загалом. Знання юридичних наслідків та розуміння механізмів правового захисту є важливим для обох сторін, оскільки допомагає і попередити можливі інциденти, і правильно діяти у випадку їх настання.
Мене звати Валерій Пономаренко, я адвокат, і це 29 епізод юридичного подкасту від Ваш Юрист, де ми детально розберемо питання адміністративної та кримінальної відповідальності власників собак за випадки нападу їх тварин.
Адміністративна відповідальністю власника собаки
Адміністративна відповідальність власників собак передбачена статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка структурно складається з трьох частин, що передбачають різні склади правопорушень та відповідні санкції.
Перша частина статті встановлює відповідальність за базові порушення правил утримання собак. Це утримання тварин у заборонених місцях, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання без повідків та намордників, або в невідведених для цього місцях. За такі порушення передбачено штраф від 170 до 340 гривень. Додатково варто зазначити, що від обов'язкового використання намордника звільняються лише собаки, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід.
Друга частина передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою. У такому випадку розмір штрафу збільшується і становить від 340 до 510 гривень.
Найсуворіша відповідальність передбачена частиною третьою - за дії, передбачені частиною першою, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну. Санкція передбачає штраф від 3400 до 5100 гривень з обов'язковою конфіскацією тварини.
Особливу увагу слід звернути на питання підвідомчості справ за статтею 154 КУпАП. Адміністративні комісії при виконавчих органах місцевого самоврядування уповноважені розглядати справи лише за частиною першою статті. Справи за частиною другою, згідно із законом, розглядаються судами. Щодо частини третьої - судова практика, свідчить, що такі справи також належать до судової юрисдикції.
Таку позицію судів обґрунтовано кількома важливими аргументами. По-перше, санкція частини третьої передбачає конфіскацію тварини, яка відповідно до статті 41 Конституції України може бути застосована виключно за рішенням суду. По-друге, наявність шкідливих наслідків у вигляді шкоди здоров'ю чи майну людини свідчить про підвищену суспільну небезпеку таких правопорушень.
Принципово важливою є позиція судів щодо відповідальності власників за дії собак, які опинилися за межами домоволодіння. Суди однозначно відхиляють аргументи про те, що такі собаки стають безпритульними. Якщо встановлено власника та постійне місце утримання тварини - саме власник несе відповідальність за її дії, навіть якщо собака тимчасово вийшла з-під контролю.
Для притягнення до адміністративної відповідальності важливим є належне документування всіх обставин правопорушення. У протоколі має бути чітко зазначено, які саме правила утримання тварин порушено, описано характер заподіяної шкоди. За відсутності цих даних постанова про притягнення до відповідальності може бути скасована в судовому порядку.
При розгляді справи мають бути дотримані всі процесуальні права власника собаки - право бути присутнім при розгляді справи, надавати пояснення та докази, користуватися правовою допомогою. Порушення цих прав є підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності.
Кримінальна відповідальність власника собаки
Кримінальна відповідальність власників собак набула особливої актуальності після оприлюднення правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду у жовтні 2024 року. Суд чітко визначив, що власники розплідників чи власники собак несуть кримінальну відповідальність за тілесні ушкодження, завдані їхніми собаками, навіть якщо тварини через недбалість господаря вільно перебували за межами домоволодіння.
Визначальною для притягнення до кримінальної відповідальності є кваліфікація дій власника за статтею 128 Кримінального кодексу України – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Санкція цієї статті передбачає громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років.
У чому ж полягає необережність власника собаки? Верховний Суд вказує на те, що власник собаки, особливо якщо це службова чи потенційно небезпечна порода, повинен створити належні умови для утримання тварини. Недбалість може проявлятися у незабезпеченні надійного зачинення воріт, відсутності належної огорожі, неналежному контролі за технічним станом вольєру чи електричних воріт огорожі.
Важливим аспектом є те, що суд відкинув аргументи захисту про те, що собаки, які перебували за межами домоволодіння, тобто на вулиці, поза контролем чи безпосереднім наглядом власників, вважаються безпритульними. Суд наголосив - якщо собаки мали господарів та місце утримання, яке було залишено ними не з волі таких господарів, власник несе відповідальність за їхні дії як власник джерела підвищеної небезпеки.
Для кваліфікації дій за статтею 128 КК України необхідним є встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Такий ступінь встановлюється судово-медичним експертом шляхом проведення обстеження. У висновку експерта обов'язково зазначаються: характер ушкоджень, їх локалізація, механізм виникнення ушкодження, давність спричинення ушкоджень і їх ступінь тяжкості.
Важливо розуміти різницю між адміністративною та кримінальною відповідальністю у таких справах. Якщо адміністративна відповідальність настає за сам факт порушення правил утримання собак, що спричинило шкоду здоров'ю, то кримінальна - лише у випадку заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень через необережність.
При цьому суди звертають особливу увагу на причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю власника собаки та настанням суспільно небезпечних наслідків. Наприклад, у справі, яку розглядав Верховний Суд, було встановлено, що власник розплідника, знаючи про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, не вжив належних заходів безпеки - не забезпечив надійного зачинення воріт та не помістив собак у вольєр.
Обов'язковим елементом доказування у таких справах є встановлення відсутності провокуючих дій з боку потерпілого. Так, у згаданій справі суд окремо зазначив, що не було встановлено жодних агресивних дій з боку потерпілої особи, які б свідчили про її попередній напад на собак.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ: ЩО РОБИТИ ПРИ НАПАДІ СОБАКИ
Коли стається напад собаки, важливо діяти швидко та правильно, щоб захистити свої права та забезпечити належне притягнення власника до відповідальності. Розглянемо покроковий алгоритм дій.
Перший і найважливіший крок - невідкладно звернутися до закладу охорони здоров'я. Це необхідно не лише для отримання медичної допомоги, але й для належної фіксації отриманих ушкоджень. Медична документація стане ключовим доказом у справі, особливо якщо йтиметься про кримінальну відповідальність власника. Важливо, щоб у медичних документах було детально описано характер ушкоджень, їх локалізацію та механізм отримання.
Другий крок - звернення до органів поліції. Це можна зробити як безпосередньо на місці події, зателефонувавши на лінію 102, так і шляхом подання письмової заяви до відділення поліції. При цьому важливо максимально детально описати обставини нападу, зазначити прикмети собаки, вказати на відому вам інформацію про власника тварини.
Якщо є можливість, важливо зафіксувати докази на місці події. Це можуть бути фотографії або відеозапис собаки, пошкодженого одягу, отриманих ушкоджень. Особливу увагу варто приділити фіксації відсутності намордника чи повідка на собаці, якщо такий факт мав місце. Також корисним буде зафіксувати свідчення очевидців події, записати їхні контактні дані.
Працівник поліції, який прибуде на місце події чи прийме вашу заяву, має скласти протокол про адміністративне правопорушення або прийняти повідомлення про вчинення кримінального правопорушення - залежно від тяжкості отриманих вами ушкоджень. У разі необхідності буде призначено судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Окремо варто наголосити на важливості встановлення власника собаки. Якщо власник відомий - його дані мають бути зафіксовані у протоколі. Якщо ж власника встановити одразу неможливо, важливо надати правоохоронним органам максимум інформації, яка допоможе його ідентифікувати - опис собаки, район, де сталася подія, можливі свідчення сусідів чи очевидців.
Дуже важливо зберігати всі документи, які підтверджують витрати на лікування - чеки з аптек, рахунки за медичні послуги. Навіть якщо зараз розглядається питання про притягнення власника до адміністративної чи кримінальної відповідальності, ці документи можуть знадобитися для подальшого цивільного позову про відшкодування шкоди.
На завершення хочу підкреслити головне: захист своїх прав у таких ситуаціях вимагає активної позиції потерпілого та належного документування всіх обставин події. Лише за таких умов можна розраховувати на ефективне притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданої шкоди.
Сьогодні все. Слава Україні, слава Збройним Силам України