З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність. Для бізнесу це не означає, що всі старі договори автоматично стали недійсними або що кожен контракт треба негайно переукласти. Але це означає інше: старі шаблони, претензії, додаткові угоди і судові позиції більше не можна будувати так, ніби Господарський кодекс досі є базовим джерелом регулювання.
Практичний ризик найчастіше не в самому факті посилання на ГКУ. Ризик у тому, що договір або претензія спирається на норму, якої вже немає в чинному законодавчому масиві, а бізнес не підготував альтернативну правову підставу: умову договору, норму Цивільного кодексу України, спеціальний закон або процесуальний аргумент.
Команда Ваш Юрист допомагає бізнесу перевіряти договори, шаблони і позиції у спорах. Нижче пояснюємо, що варто переглянути після втрати чинності Господарського кодексу і як не створити собі проблему там, де достатньо точного юридичного аудиту.
Що саме змінилося з 28 серпня 2025 року
Закон України № 4196-IX передбачив введення нового регулювання для окремих організаційно-правових форм юридичних осіб та об'єднань юридичних осіб у перехідний період. Окремим наслідком цього закону стала втрата чинності Господарського кодексу України з 28 серпня 2025 року.
На сайті Верховної Ради картка Господарського кодексу вже містить статус "втратив чинність" із цією датою і підставою - Закон № 4196-IX. Верховний Суд у своєму офіційному повідомленні також звертав увагу, що з 28 серпня 2025 року почали діяти ключові зміни, пов'язані з новим регулюванням.
Водночас господарські спори як категорія судових справ не зникли. Господарський процесуальний кодекс України продовжує визначати юрисдикцію господарських судів, порядок розгляду спорів між бізнесом, вимоги до позовів, доказів, судових наказів, апеляцій і касацій. Тому правильне питання звучить не "чи існують тепер господарські спори", а "на які матеріальні норми і умови договору посилатися після втрати чинності ГКУ".
Чи стали старі договори недійсними
Ні, сам факт втрати чинності Господарського кодексу не робить чинні договори недійсними. Договір оцінюється за загальними правилами цивільного права: чи сторони мали цивільну правоздатність і дієздатність, чи досягли згоди щодо істотних умов, чи не суперечить зміст договору закону, чи була дотримана форма правочину.
Якщо договір був укладений належно, виконується сторонами і його умови не суперечать чинному законодавству, він не "падає" лише через те, що у ньому є посилання на Господарський кодекс. Але в майбутньому спорі суд перевірятиме не історичну звичку сторін, а чинну правову базу і конкретний зміст домовленості.
Наприклад, якщо у договорі написано, що відповідальність сторін визначається "відповідно до Господарського кодексу України", цього може бути замало. Потрібно бачити, яка саме відповідальність погоджена: пеня, штраф, відшкодування збитків, проценти, порядок повідомлення, строк усунення порушення, межі відповідальності. Якщо все це залишено на загальне посилання до ГКУ, позиція у спорі стає слабшою.
Які договори перевірити першими
Найперше варто переглянути не всі документи поспіль, а ті, де ризик справді практичний. До пріоритетної перевірки належать:
- довгострокові договори поставки, підряду, послуг, оренди, дистрибуції та сервісного обслуговування;
- договори з істотними штрафами, пенею, лімітами відповідальності або складним порядком приймання робіт;
- шаблони претензій, актів, повідомлень про розірвання, листів про прострочення і додаткових угод;
- статути, положення про органи управління, корпоративні договори і документи юридичних осіб у старих організаційно-правових формах;
- договори, за якими вже є прострочення, претензії, часткове виконання або реальний ризик судового спору.
Такий аудит не обов'язково завершується переукладенням договору. Іноді достатньо додаткової угоди, нової редакції розділу про відповідальність або оновлення шаблону претензії. У складніших випадках потрібно змінити модель договору, бо стара конструкція працювала лише за рахунок норм ГКУ, які більше не є чинними.
Чому небезпечно просто прибрати згадки про ГКУ
Механічне видалення посилань на Господарський кодекс не вирішує проблему. Якщо з договору прибрати стару норму, але не додати точний порядок виконання, приймання, оплати і відповідальності, документ може стати менш зрозумілим, ніж був.
Правильна логіка інша: спершу визначити, яку функцію виконувала стара згадка. Вона підтверджувала строк оплати? Пояснювала порядок приймання товару? Закріплювала штраф? Давала підставу для односторонньої відмови? Визначала, які збитки можна стягувати? Лише після цього можна замінювати її на договірну умову, норму ЦК України, спеціальний закон або процесуальну позицію.
Особливо обережно треба діяти з відповідальністю. У бізнес-договорах сторони часто роками використовували шаблонні фрази про пеню, штраф і відшкодування збитків. Після втрати чинності ГКУ варто чіткіше прописувати розмір санкцій, базу нарахування, період прострочення, співвідношення штрафу і збитків, порядок направлення вимоги та докази порушення. Інакше у спорі контрагент отримає простір для заперечень.
Як це впливає на претензії і судові спори
Якщо спір уже виник, слабким місцем може стати не сам договір, а претензія або позов. У них часто автоматично копіюють старі посилання на статті Господарського кодексу. Після 28 серпня 2025 року така звичка може виглядати як формальна помилка, але в окремих випадках вона впливає на переконливість правової позиції.
Для стягнення боргу за договором важливо показати суду просту і доказову конструкцію: договір укладено, зобов'язання виникло, товар або послугу передано, строк оплати настав, борг не сплачено, розрахунок санкцій відповідає договору і чинному закону. Саме така логіка лежить в основі матеріалів про стягнення боргу за договором поставки та про ситуації, коли платіжка допомагає довести домовленість у суді.
Якщо позов або претензія спираються на старі норми без додаткового обґрунтування, це не завжди фатально. Але бізнес втрачає контроль над аргументацією. Краще до подання документів перевірити, чи кожна вимога має чинну правову підставу і чи не треба окремо пояснити перехідний контекст.
Корпоративні документи: де ризик вищий
Окрема зона уваги - юридичні особи, організаційно-правова форма або внутрішні документи яких прямо пов'язані з реформою. Закон № 4196-IX встановлює перехідні правила для окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань. Тому компаніям варто перевірити не лише договори з контрагентами, а й статут, положення про органи управління, повноваження керівника, процедуру погодження значних правочинів, шаблони рішень учасників.
Для ТОВ або приватного бізнесу практичне питання часто не в тому, що форма компанії раптом стала незаконною. Питання в тому, чи внутрішні документи не посилаються на застарілі правила, чи не виникає конфлікт між статутом і спеціальним законом, чи достатньо чітко оформлені повноваження директора на підписання договорів.
Якщо компанія регулярно укладає договори, бере участь у закупівлях, надає послуги або має корпоративну структуру з кількома учасниками, корисно провести короткий юридичний аудит. У цьому допомагають практики корпоративного права та постійного юридичного супроводу бізнесу.
Практичний висновок
Скасування Господарського кодексу не вимагає панічного переукладення всіх договорів. Але воно точно вимагає від бізнесу більшої точності. Старі посилання на ГКУ треба перевіряти не формально, а функціонально: яку правову роботу вони виконували і чим їх замінити в договорі, претензії або позові.
Найкраща тактика - почати з документів, які створюють гроші або ризики: договори з оплатою, простроченням, штрафами, великими сумами, довгим строком дії або вже наявним конфліктом. Якщо позиція підготовлена заздалегідь, втрата чинності ГКУ не зруйнує договірну модель. Якщо ж покладатися на старі шаблони, проблема може проявитися саме тоді, коли потрібно швидко стягувати борг або захищатися від вимог контрагента.
FAQ
Чи потрібно переукладати всі договори після втрати чинності Господарського кодексу?
Ні. Переукладення потрібне лише тоді, коли старий договір має істотні прогалини, посилається на застарілі правила без власного регулювання або вже створює ризик спору. У багатьох випадках достатньо додаткової угоди чи оновлення шаблонів.
Якщо в договорі є посилання на ГКУ, він недійсний?
Ні. Саме посилання не робить договір недійсним. Але у спорі потрібно показати чинну правову підставу вимоги. Якщо договірний механізм тримався лише на нормі ГКУ, яку більше не можна застосовувати як чинну, позицію треба перебудувати.
Що важливіше перевірити: старі договори чи нові шаблони?
Обидва блоки, але з різною метою. Старі договори перевіряють для оцінки ризику вже існуючих зобов'язань. Нові шаблони перевіряють, щоб не створювати такі самі проблеми у майбутніх угодах.
Чи вплинуло скасування ГКУ на господарські суди?
Господарські суди продовжують розглядати спори в межах юрисдикції, визначеної Господарським процесуальним кодексом України. Змінився передусім матеріальний правовий фундамент, на який сторони посилаються у договорах і спорах.
Коли варто звернутися до юриста?
Коли договір має значну суму, уже є прострочення, контрагент заперечує борг, документ містить складні санкції або компанія використовує старі шаблони з посиланнями на Господарський кодекс. У таких ситуаціях дешевше перевірити позицію до спору, ніж виправляти її в суді.