Про порядок та процедуру звільнення особи з-під варти детально описано в кримінальному процесуальному Кодексі (далі – КПК), ст. 202. Проте правоохоронці часто нехтують законодавчими нормами і грубо порушують права людини. До прикладу, після того, як за арештованого внесли заставу, адміністрація вимагає “письма” клопотання до слідчого судді щодо звільнення особи. Який же порядок звільнення та які умови є законними – далі в статті.
Звільнення з-під варти. Порядок
Варто зазначити, коли до підозрюваного, обвинуваченого застосували запобіжний захід, то його негайно мають звільнити з-під варти.
Якщо це особиста порука та обіцянка виконати зобов’язання, то затриманого не мають права утримувати.
У випадку домашнього арешту проводять наступні дії:
- затриманого негайно доставляють до місця проживання і звільняють з-під варти, якщо є заборона залишати житло цілодобово;
- звільняють з-під варти та зобов’язуєть невідкладно прибути до місця свого проживання (за умови, якщо заборонено залишати житло в певний період доби).
Підозрюваного, обвинуваченого звільняють з-під варти після внесення застави. Її визначає слідчий суддя, виноситься відповідне рішення.
Суд ухвалює відмову у продовженні строку тримання під вартою, скасування запобіжного заходу чи його зміну на інший. Про звільнення з-під варти передбачено в ч. 3 ст. 206 КПК. Тому відповідно до ухвали, затриманого відпускають з місця ув’язнення.
Щодо 1 ч. ст. 206 законодавець встановлює процедуру звільнення з-під варти підозрюваного, обвинуваченого в межах здійснення законного затримання, за ухвалою слідчого судді, суду (або ж без нього) під час обрання запобіжного заходу, який має вигляд особистого зобов’язання. Після того, як затриманому роз’яснили та довели під розпис суть і наслідки у разі невиконання обов’язків, звільняють з-під варти (ч. 5 ст. 194 КПК).
Аналогічний порядок стосується особистої поруки. Єдина відмінність – обов’язки з’являються і в поручителя (ст. 194 КПК). Одним із них – це необхідність доставити підозрюваного до суду на першу вимогу. У ході процесу складається протокол.
Якщо рішенням є домашній арешт, то правоохоронці, які доставляють особу до місця проживання, повинні закріпити на тілі підозрюваного електронний засіб задля контролю. Арештанту пояснюють застосування та наслідки втручання в роботу електронного приладу. Про це також складається протокол.
Внесення застави
Після винесеного судом рішення про заміну варти на заставу, в адміністрацію слід надати документи, які підтверджують цей факт. Подану документацію перевіряють на легальність. У цьому випадку можна отримати запит від фінансової установи, на рахунок якої були внесені гроші.
Після доведення, що застава оплачена, підозрюваного більше не мають права утримувати. Про внесення застави повідомляють слідчого (досудове розслідування), прокурора, слідчого суддю, суд. Повідомлення може бути усним і письмовим, а порядок встановлений згідно норм КПК.
Згідно із частиною 4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою автоматично змінюється на заставу. А документального оформлення чи додаткового процесуального розгляду не потребує.
У 5 частині зазначені випадки, коли підозрюваного, обвинуваченого звільняють з-під варти. Це відбувається після винесення рішення слідчого судді, суду. В інших випадках – закінчення строку тримання під вартою і відсутність будь-яких інших судових рішень, дають підстави для законного залишення підозрюваного, обвинувачення місць ув’язнення.
Інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.
