Роботодавець – це той, хто виступає суб’єктом трудового права; це фізична чи юридична особа, яка зв’язана з працівником трудовими відносинами; це та людина, що платить податки, забезпечує утворення робочих місць та умов праці. Захист інтересів роботодавця може знадобитись у неочікуваних ситуаціях, наприклад, коли працівник подав до суду на надуманих підставах. А позиція не відповідає закону чи реальності. Так само і працівникові потрібна правова допомога, коли його звільнили незаконно та безпідставно. Якщо ж Вас цікавить таке питання, то інформацію щодо консультування можна знайти на сторінці Відновлення на роботі через суд.
Високі штрафи та поряд з тим підвищення мінімалки змусили понервувати не одного роботодавця. Цікаво, що кількість працевлаштованих працівників збільшилась. Однак почастішали випадки, коли інспектори Держслужби України з питань праці “ловлять” роботодавців на залученні до роботи своїх родичів або друзів. Ті ж, звісно, виправдовуються, нібито прийшли підтримати бізнесмена. Тому зарплат не потребують. Які причини для проведень перевірок – далі в статті.
Захист інтересів роботодавця. Причини перевірок
Не так давно на Закарпатті зафіксували випадки, коли з такими працівниками, як продавці, різноробочі, офіціанти тощо був укладений у кращому разі цивільно-правовий договір. А за те, що власники належно не оформили своїх співробітників, покарали штрафами. За кожного близько 112 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат).
У свою чергу, інспектори Держпраці використовували пояснення самих працівників, а також відео- та фотофіксацію документів.
Захист інтересів роботодавця. Як працюють інспектори?
Перевірку можуть провести як планово, так і позапланово. Проте для цього потрібна вагома підозра щодо застосування нелегальної праці.
Загалом, нагрянути до роботодавця можуть із різних причин. Часто інспекторів “приводить” невдоволений працівник або ж інформацію дає “підсадна качка”, яка влаштовується незаконно. А потім повідомляє перевіряючих.
За словами ж самих інспекторів, до власника компанії йдуть вже підготовленими, знаючи 60-70% потрібної інформації. На місці ж залишається підтвердити й задокументувати.
Крім своїх підставних, отримують відомості, наприклад, з Пенсійного фонду про те, що в офісі двоє працівників, а насправді їх чоловік 15.
Інспектори розглядають будь-які докази, бо завдання – якнайбільше виписати штрафів. Якщо ж усе законно, то роботодавця не притягнуть до відповідальності. Тим самим, підозру спростують.
Як доводять?
Доказова база – свідчення самих працівників. Іншими словами, усе залежить від того, що вони скажуть, а також від ситуації. Проте без достатньої кількості доказів, суди стануть на бік підприємства.
Якщо брати до уваги цивільно-правові відносини, то є такі випадки, коли співробітники працюють на замовлення, де оформлення мають вигляд прийомних актів. Працівники приходять до офісу лише за мірою потреби, а гроші надходять у різний час. Це ж підтверджує, що праця не має зв’язку з трудовим розпорядком і чіткими строками виплат зарплат.
Незважаючи на це, перевіряючі використовуватимуть всі можливі докази, щоб підтвердити незаконність. До прикладу, звернуть увагу на листування працівника й роботодавця, телефонні дзвінки до офісу тощо. Так чи інакше, суд розглядатиме такі нюанси.
Ще одна ситуація, коли спіймали роботодавця інтернет-магазину. У цьому випадку працівники розповіли інспекторам, що всі разом зібрались лише для того, щоб пограти в комп’ютерні ігри. Проте перевіряючі зателефонували на номери, що вказані на сайті і тим самим стало зрозуміло, що всі присутні в приміщенні – працівники однієї контори.
Дехто примудрився ввести в оману інспекторів, сказавши, що їхня планірка ніщо не інше, як безкоштовний тренінг із продажу квартир. Виявилося, що присутні – агенти нерухомості.
Нерідко компанії прагнуть заощадити на податках із фонду зарплат. Тому з співробітниками укладають саме цивільно-правові договори. Проте питання в іншому – як його оформлюють.
Цивільно-правовий договір – ризики
Інспектори вважають, що приховане працевлаштування наприклад тоді, коли у відповідному договорі зазначений чіткий робочий час, наявна відпустка. Це по суті і є трудові відносини. Сюди ж можна віднести й використання табелів.
В минулому ще одна хитрість роботодавців – працівник був стажистом або практикантом і гроші не виплачували. Проте нині стажування має фіксуватись у трудовій книжці. До того ж, повинні виплачувати за це гроші. При цьому стажуватись допустимо максимум півроку.
Якщо говорити про безробітних-стажистів, яким потрібно підвищити кваліфікацію, то для проходження необхідний договір трьох сторін – центр зайнятості, підприємство, безробітний. Максимальна границя стажування – 500 годин. А по закінченню безробітний має бути оформлений впродовж одного місяця.
Загалом, зобов’язання роботодавця – оформлення працівника згідно 24 статті КЗпП України.
Інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Захист інтересів роботодавця.
