Відпочинок працівника встановлений українським законодавством. Це час, коли працівник вільний від своїх робочих обов’язків. Хоч і може використовувати його на власний розсуд, обмеження все ж існують. Більш детально про право на відпочинок і спеціальні перерви – далі.
Відпочинок працівника. Основні види
Основні види відпочинку:
- перерви впродовж робочого дня;
- перерви між робочими днями;
- щотижневі дні;
- святкові та неробочі дні;
- відпустки.
Відпочинок працівника. Перерви, щоденний відпочинок
За українськими законами у працівника є право відпочити, поїсти протягом робочого дня. На це виділяється не більше двох годин. Крім того, через 4 години після того, як розпочалася робота.
Стосовно часу початку та кінця перерви, то це прописується в статуті, або ж колдоговором чи правилами внутрішнього трудрозпорядку. У працівників є право розподіляти відповідний час на свій розсуд і відлучатись із робочого місця.
Є й така робота, де перерва не встановлюється. Таким чином у працівника є можливість приймати їжу впродовж робочого часу. Порядок із місцем встановлює власник або уповноважений ним орган, при цьому погодивши з профспілкою підприємства. (ст. 66 КЗпП).
Правила хоч і прописані, проте практика показує дещо інше. Зокрема на відпочинок (харчування) відводиться 30 хв-1 год. Щоправда залежить від умов і робочого графіку.
Перед святами, неробочими та вихідними днями працівники можуть працювати безперервно понад 6 годин. Але знову ж таки залежить як від самої роботи, так і погоджень керівника.
Відпочинок працівника. Спеціальні перерви
До спеціальних перерв відносять:
- годування малюка (ст. 183 КЗпП);
- обігріву й відпочинку (ст. 168 КЗпП);
- працівників зі шкідливими умовами праці й т.д.
Обігрів і відпочинок зазвичай стосується тих працівників, які знаходяться на відкритому повітрі, в закритому неопалюваному приміщенні тощо. З боку ж власника установи/підприємства має бути обладнане для обігріву приміщення.
Що стосується тих, хто має справу зі шкідливими умовами, то мають бути встановлені правила з техніки безпеки, виробничої санітарії. До таких місць відносять каналізаційні мережі, місця, що мають вібрацію тощо.
Щоденний відпочинок
Такий відпочинок є між робочими днями/змінами. Тривалість такого відпочинку, в тому числі перерви, має бути не меншим за подвійну тривалість роботи у попередній день.
Щотижневий безперервний відпочинок працівника
Тривалість повинна становити не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП). Якщо 5-денний робочий тиждень, то передбачені 2 вихідні на тиждень. 6-денний – 1.
Загальний вихідний день – неділя.
Робота у вихідні
Праця у вихідний день заборонена законодавством. Щоправда до роботи можуть залучати деяких співробітників, але лише з дозволу профспілки та в окремих випадках. При цьому має бути письмовий наказ/розпорядження (ст. 71 КЗпП України).
У вихідні дні не мають права працювати вагітні жінки; жінки, що мають дітей до 3-річного віку; неповнолітні працівники.
Загалом, про працю у вихідний сторони можуть домовитись. Тобто або компенсувати таку працю подвійною грошовою оплатою, або додатковим відпочинком.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Захист інтересів роботодавця.
