Житлове право: як відшкодувати шкоду у разі залиття квартири?

Залиття квартири для господаря стає не те що неприємною ситуацією, а й суцільною проблемою. Такий сюрприз несе за собою відповідальність. Тільки на чиї плечі вона лягає, як відшкодувати шкоду, порядок дій власника – далі в статті.

Житлове право. Дії власника у разі пошкодження квартири

Перше, що має зробити господар квартири – зафіксувати залиття. Це – фото-, відеофіксація, що може знадобитись під час проведення досудових переговорів із винуватцем. Проте, звертаючись до суду, повинна бути офіційна фіксація відповідного факту.

Фіксація факту залиття квартири та наслідків здійснюється за допомогою акту комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка згідно укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), що обслуговує системи опалення в будинках, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства).

Акт комісійного обстеження

В акті має бути:

  • дата складання;
  • прізвища, ініціали та посади членів комісії;
  • ПІБ власника, наймача, орендаря пошкодженої квартири; адреса квартири, поверх, форма власності;
  • ПІБ власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності;
  • характер залиття, причини;
  • завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених речей та їх орієнтовна вартість;
  • висновок комісії щодо встановлення вини особи.

Акт має бути з усіма підписами всіх членів комісії.

Якщо присутні особи з боку потерпілого та зі сторони винного відмовляються ставити підпис, то на чинність це не впливає. У разі відмови слід вказати ПІБ тих осіб, зазначити причини.

Відповідно до правил, з актом повинні ознайомити. Варто звернути увагу й на оформлення. Обов’язково повинна бути вказана чітка причина залиття, згідно Додатку 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил.

Суд не розцінить за належний доказ таку фіксацію, як залиття квартири з вини Відповідача.

Розмір збитків. Як його встановлюють?

Наступним етапом є встановлення розміру збитків.

В Акті про залиття можна вказати розмір збитків. Або ж у подальшому житлово-експлуатаційна організація складе дефектний акт, де вартість відшкодування розраховуватиметься згідно Правил визначення вартості будівництва. До того ж, розмір збитків можна визначити на підставі кошторисної документації, яку складе будівельно-ремонтна організація. Відповідних розрахунків може бути достатньо для судового врегулювання. Проте при цьому існує недолік – вартість ремонтних робіт та матеріалів відображає вартість «нового» ремонту приміщення. Тоді як особа, якій заподіяли шкоду, має право відновити своє становище, яке існувало до порушення права.

В такому випадку краще, щоб експерт провів будівельно-технічну експертизу. Відомості про експерта, наявність і дійсність його свідоцтва можна перевірити на сайті Мін’юсту в Реєстрі атестованих судових експертів. Визначаючи розмір збитків, експерти визначають і фізичний знос внутрішнього оздоблення квартири. Він же може становити 70-80%, що має значення для визначення суми, яка підлягає відшкодуванню.

Час іти до суду

Коли не вдалося врегулювати спір в позасудовому порядку, потрібно позиватися до суду. Позивач має бути переконаним, що вина дійсно лежить на плечах сусіда.

Суди ж повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, що дії винуватця були неправомірними. А між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та вина зазначеної особи.

Згідно статтей 20,21 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», у споживача є право на відшкодування збитків, завданих його майну, приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю в результаті неналежного надання чи ненадання житлово-комунальних послуг.

Зобов’язанням виконавця є:

  • забезпечення своєчасної та відповідної якості житлово-комунальних послуг відповідно до законодавства та договірних умов (в т. ч. шляхом створення систем управління якістю згідно національних або міжнародних стандартів);
  • здійснення контролю за техстаном інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
  • надання необхідної інформації щодо переліку житлово-комунальних послуг, їхньої вартості, загальної вартості місячного платежу, структури цін/тарифів, норм споживання, режиму надання ЖКП, споживчі властивості, т.д.;
  • утримання в належному технічному стані, здійснення техобслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у встановлені договором терміни.

Разом з тим, повинен утримувати на балансі майно, що визначене договором із власником (співвласниками); забезпечити умови задля своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів; забезпечити належні експлуатацію та утримання відповідного майна.

Саме житлово-експлуатуюча організація зобов’язана утримувати внутрішньо будинкові системи. Відповідно, несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків. У такому разі варто визначити належну житлово-експлуатуючу організацію та обсяг її обов’язків.

Споживач послуг несе відповідальність лише в тому випадку, коли причиною залиття виявиться несправність або пошкодження, що знаходиться після точки розподілу комунальних послуг.

Таким чином, як особі, в квартирі якої сталося залиття, так і ймовірно винній особі варто звернути увагу на належність відповідача. Відповідач повинен доводити, що причина залиття – пошкодження, яке не просто знаходиться у його квартирі, а й розташоване до точки розподілу, де здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Житлове право.

Житлове право: як відшкодувати шкоду у разі залиття квартири?