Верховна рада з Кабміном активно почали переписувати земельне законодавство: продовження мораторію на продаж землі, земельна децентралізація, зміна порядку реєстрації прав власності, запуск системи онлайн реєстрації договорів оренди сільськогосподарських земель. До того ж, Президент України запропонував сплату податку з фізичних осіб, які орендують земельну ділянку с/г за реєстраційним місцем (нині – за місцем реєстрації орендаря). Відповідні зміни, на думку чиновників, дозволять покінчити з прихованою орендою землі, за яку податки не сплачують. Попередньо – це 30%
всіх земельних ресурсів України. У нашій статті – коли і ким сплачуються податки.
Земельні податки. За що платити?
Насамперед, варто зазначити, що земельні правовідносини регулюється Земельним кодексом. Про порядок оплати земельного податку та оренди йдеться в Податковому кодексі (ст. 269-289).
З 2015 року плата за землю зазначена в Податковому кодексі. У 14 статті трактується як обов’язковий платіж у складі місцевого податку на майно. Він же стягується у формі земельного податку або орендної плати. Якщо мова звісно йде про ділянки державної й комунальної форм власності.
Щодо індексу інфляції (2016 р.), то для визначення коефіцієнта індексації, використовуються наступні значення:
- для с/г угідь (ріллі, багаторічні насадження, сіножати, пасовища, перелоги) – це 100%;
- для земель не с/г призначення становить 106 %.
Виходячи з цього, аби розрахувати земельний податок на 2017-ий до НГО була необхідність застосувати відповідні коефіцієнти:
- для сільгоспугідь – 1,0;
- для інших земель – 1,06.
Нормативну грошову оцінку проводять за рішенням органу виконавчої влади/місцевого самоврядування. Це має відбуватись не рідше ніж один раз на 5-7 р. Стосується земель, які знаходяться в населених пунктах (не залежать від цільового призначення) та с/г земель за їх межами. Щодо інших земель за межами міст, сіл інтервал – 7-10 років.
Про те, як здійснювати відповідну оцінку є в затвердженому наказі Мінагропроду № 262 від 23 травня 2017 року. Сама ж методика – в постанові КМУ №831 від 16 листопада 2016 року. Загалом, довідку про оцінку землі видає місцевий осередок Держгеокадастра.
Скільки потрібно платити?
Ставку податку на земельну ділянку після проведення нормативно грошової оцінки встановлюють місцеві ради в розмірі не більше 3% від такої оцінки. Що стосується земель загального користування (дороги, парки, пляжі тощо) – це не більше 1%. Щодо с/г угідь, то застосовують вилку ставок – не нижче 0,3%, не більше 1% від нормативної оцінки землі.
Для підприємств, що мають державні акти на постійне користування землями, застосовують максимальну ставку – 12% від НГО. Виняток – землі комунальної і державної форм власності.
Якщо взяти до уваги статтю 92 Земельного кодексу, то право постійного користування діє для держпідприємств і комунальних компаній. Така норма так би мовити змушує їх або оформляти землю у власність, або укладати договір оренди.
Відповідно до п. 288.5 Податкового кодексу, річна платіжна сума не може бути меншою, аніж розмір земельного податку (встановлюється для відповідної категорії земельних ділянок на конкретній території).
Граничний розмір орендної плати (12% НГО) може бути перевищеним лише тоді, коли орендар визначається на конкурентних засадах.
Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, а оцінки немає, то податок має розмір не більше 5% від НГО одиниці площі ріллі по конкретній галузі. Щодо сільгоспугідь – не менше 0,3% ( не більше 5% від оцінки одиниці площі ріллі по області).
Хто сплачує?
Податкові зобов’язанняч власника залежать від того, чи є він фізичною, чи юридичною особою. Разом з тим, є особливості під час оплати земельного податку платниками ЄП (єдиний податок).
Земельний податок сплачують власники ділянок і земельних паїв, постійні користувачі. Надсилається земельний податок податковим повідомленням, за місцем знаходження ділянки. Оплатити ж треба протягом 2 місяців.
Аналогічний порядок для фізосіб, які сплачують оренду за ділянки державної і комунальної форм власності. А терміни виплат зазначені у ПКУ (п. 288.7, ст. 288).
При цьому ФОПи, оплачуючи земельний податок, можуть скористатися спрощеним оподаткуванням, сплативши фіксований єдиний податок.
Щодо юридичних осіб, то вони самостійно визначають розмір земельної плати для подання звітності.
Фізособа, яка здає пай (частку) в оренду, повинна оплачувати орендну плату, що зазначена в договорі (не менше/більше земельного податку). У власника землі з’являється дохід, з якого сплачується податок (ПДФО), де розмір – 18%, військовий збір – 1,5%.
Якщо фізособа здає в оренду земельну ділянку для суб’єкта господарювання, то декларація про доходи не потрібна. Коли ж земля здається в оренду іншій фізособі, то для орендодавця постає завдання задекларувати свої доходи, а також самостійно заплатити ПДФО та військовий збір.
Щодо орендної плати за землі державної та комунальної форм власності, то належать до місцевих податків в складі податку на майно, на відміну від плати за приватні землі.
Варто знати, що ФОП, який є платником ЄП, не має права здавати в оренду земельну ділянку більше 0,2 га. А от підприємець на загальній системі оподаткування має заплатити ті ж податки, що і фізособи.
Штрафи й пільги
Від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди I і II груп;
- громадяни, які виховують 3 і більше дітей до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, які мають відповідний статус;
- постраждалі від наслідків аварії на ЧАЕС.
Загалом, такі пільги розраховані на одну земельну ділянку. Існують такі види: –
- для ведення особистого с/г – не більше 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). У селах – 0,25 га, в селищах – 0,15 га, в містах – 0,1 га (10 соток);
- для індивідуального дачного будівництва – 0,1 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – 0,01 га;
- для ведення садівництва – 0,12 га.
Якщо фізособа передає земельний пай в оренду для платника ЄП 4-ої групи, то він має проаво не сплачувати податок за відповідну земельну ділянку.
Проте це не звільняє від сплати за оренду. Умови ж зазначені в договорі.
Платники 1-3 групи ЄП звільняються від сплати податку на земельні ділянки, що використовуються в с/г.
Також податок не сплачують санаторно-курортні та оздоровчі комплекси, громадські організації інвалідів, підприємства і установи, олімпійські та паралімпійські бази, навчальні заклади.
Разом з тим, для того, аби підприємства організацій інвалідів мали пільги, у штаті повинні бути інваліди (не менше 50%), а витрати на них не менше 25% від фонду оплати праці.
Для фізосіб, які прострочили термін оплати, передбачений штраф. Це – 10% суми боргу, якщо затримка 30 днів. Також це може бути 20%, якщо прострочення більше. До того ж, нараховується пеня – 120% річних облікової ставки НБУ.
Щодо юридичних осіб, то штрафи можуть висунути за неподану декларацію з плати за землю, порушення строків виплати оренди.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Податкове право.