На сьогодні кількість спорів між роботодавцем та органами Державної служби з питань праці (Держпраці) зростає. Це найчастіше відбувається за рішеннями, які приймають після перевірок щодо дотримання трудових норм за законом.

У нашій статті – як діяти, коли працівник погрожує “натравити” органи Держпраці, як захищатися.

Захист інтересів роботодавця. Трудовий шантаж

Поширений випадок – працівник хоче “насолити” своєму начальнику, бо той не виплатив гроші, виплатив не в повному обсязі тощо. При цьому погрожує звернутися до органів Держпраці. У такому разі роботодавцеві необхідно бути готовим до несподіваних перевірок, тому слід зібрати докази для свого захисту.

Перше, що може зробити шантажист у випадку ігнорування чи відмови вимоги – це пригрозити органами Держпраці. Пишеться скарга, в якій викладаються порушення. Це може бути як допуск до роботи без оформленого трудового договору, так і виплата зарплатні “в конвертах”.

Після того, як орган Держпраці отримав оформлену скаргу, приймається рішення. У ньому має бути найменування суб’єкта господарювання, предмет перевірки. За рішенням виносять направлення щодо проведення перевірок інспекторами (представників повинні проінформувати щодо дати й часу візиту).

Коли направлення вже на руках у керівника, варто проаналізувати право інспектора на рахунок проведення перевірок, можливість відмови. Такими можуть бути: закінчений строк, що вказаний у направленні; інспектор не має при собі службового посвідчення, вказані некоректні дані підприємства.

Про вимоги до написання направлення йдеться в статті 7 ЗУ “Про основні засади держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

До того, як прийде інспектор, варто підготувати докази-аргументи.

Коли предмет перевірки це дотримання законодавства про працю щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, можуть послужити такі докази:

  • штатний розпис підприємства;
  • посадові інструкції;
  • трудові договори;
  • розрахунково-платіжні відомості.

Усю документацію потрібно передати для органу Держпраці разом із зареєстрованим на підприємстві описом/реєстром.

Результат перевірок інспекторами Держпраці

Як наслідок – складання акту. У ньому інспектор зафіксує порушення (за наявності), що були виявлені. Документ вручається представнику роботодавця.  У будь-якому випадку до акту слід внести власні зауваження, заперечення, висловити незгоду щодо прийнятих висновків. Загалом, акт не підлягає оскарженню.

Разом із актом, в якому описані порушення, інспектор виносить допис щодо вжитих заходів. Іншими словами, яким чином усувалися порушення трудового законодавства. Це також вручається представнику роботодавця. І в цьому разі варто зазначити незгоду.

Строки оскарження

Згідно пункту 30 постанови Кабміну №295 припис або вимогу інспектора праці можна оскаржити протягом 10 днів від дня отримання керівником чи заступником органу Держпраці. До адміністративного розгляду  можуть запросити особу, що звернулася до відповідного органу зі скаргою.

Якщо негативний результат адміністративного оскарження, то припис можна оскаржити в судовому порядку протягом 3 місяців (від дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії чи бездіяльності).

Після того, як припис винесений орган Держпраці повинен написати рекомендованого листа з попередженням щодо розгляду справи про адмінправопорушення. Як наслідок – приймають постанову про штраф (стаття 265 КЗпП. Якщо попередження невчасне, то може стати підставою для скасування відповідної постанови.

Постанову про накладення штрафу можна оскаржити лише через суд. Варто оскаржити ще й припис (адміністративний або судовий порядок), адже цей факт послугує доказом повної незгоди з винесеними рішеннями.

До того ж, орган Державної праці виносить протокол про адмінправопорушення особисто на директора підприємства. Його передають на розгляд до місцевого суду за адресою реєстрації порушника.

Тому до того, як суд почне розглядати даний протокол, варто подати всі докази й заперечення, проінформувати суддю, що є оскарження рішень.

Як висновок, невчасна реакція роботодавця, якого шантажуть може привести до негативних наслідків, як для підприємства в цілому, так і особисто для керівника. Тому важливо бути обізнаним у разі подібних випадків, мати докази, які допоможуть протидіяти шантажу.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Захист інтересів роботодавця.

Захист інтересів роботодавця. Що робити, коли шантажує працівник?