У Мін’юсті хочуть запровадити систему автоматизованого арешту коштів боржників. Електронний арешт коштів міститься на рахунках боржника в банках та інших фінустановах і є одним із пріоритетних кроків реформи примусового виконання рішень та інших органів. Таке запровадження пов’язане з тим, що Україна взяла зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом прийняти закон, який зможе автоматизувати процес збирання та примусове стягнення боргу. Як отримуватимуть інформацію, досвід інших країн та як загалом це працюватиме – далі в статті.
Захист інтересів боржників. Запровадження електронного арешту коштів
На сьогодні інформацію про рахунки боржника виконавець отримує шляхом направлення запиту до ДФС України. Проте відповідні дані мають відношення лише до юридичних осіб та ФОПів. Отримати ж інформацію про рахунки громадян можна за допомогою запиту, який потрібно направити до всіх банківських установ країни поштою. Як показує практика, боржники встигають вивести кошти з рахунків, а деколи постанова взагалі кудись зникає та до банку не потрапляє.
Аби підготувати цей законопроект, українські фахівці під керівництвом Мін’юста в листопаді 2017-го вирушила до Хорватії. Там електронний арешт коштів боржників, які містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA) запровадили з 1 січня 2011 року. 32 банки, які на той час існували в республіці, передали до FINA 654 667 невиконаних документів про стягнення коштів на загальну суму майже 8,7 млрд євро. Усю невиконану паперову документацію опрацювали та внесли до е-системи. Нині ж агентство містить інформацію щодо всіх рахунків як юридичних, так і фізосіб. До того ж, вона щодня оновлюється. Загалом, це є своєрідною гарантією блокування грошових коштів на банківських рахунках впродовж декількох хвилин.
Іноземний досвід
Завдяки запровадженому нововведенню, Хорватія піднялася з 52 місця на 7.
Крім цієї країни, в лютому 2018-го делегація Мін’юсту відвідала Португалію. Відповідний процес в Португалії тривав з 2011 по 2013 рік за підтримки Міжнародного валютного фонду. До того ж, були внесені зміни до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів.
На сьогоднішній день в цій країні діє доволі проста й ефективна система. Загалом процес можна поділити на три стадії, зокрема – періодичне наповнення комерційними банками бази даних усіх рахунків фізичних і юросіб, яка утримується Центральним банком Португалії; комунікація виконавців з Центральним банком для отримання інформації про рахунки боржників; комунікація виконавців з комерційними банками, у яких відкриті рахунки боржників, для списання коштів з них.
Основна гарантія збереження банківської таємниці щодо інформації про рахунки боржника – це інформація, що міститься в базі даних Центрального банку, яка ж не відображає дані про суму коштів на таких рахунках.
Якщо взяти до уваги ту ж саму Португалію, то до тогоЄ, як впровадили систему автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках, судові рішення виконувалися незадовільно. Впродовж 2003-2013 років, загальна сума стягнення становила близько 20 млн євро. Після впровадження (2014-2015 рр.) сума виконання склала 337 млн євро. А протягом 2017-го – 600 млн євро. Таким чином, грошовий вимір зріс у 30 разів.
Отже, досвід Хорватії та Португалії свідчить про велику ефективність запровадження такої системи. Це ж підвищить рівень виконання судових рішень, тому варто почати здійснювати реальні кроки в переході з паперової на електронну взаємодію основних суб’єктів у сфері арешту коштів на банківських рахунках.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Захист інтересів боржників.