Найближчим часом Верховна Рада України розгляне ключові питання щодо захисту прав працівників. Відпустка, звільнення, декрет – про все це йдеться в оновленому трудовому кодексі.
Трудовий кодекс. Нові поправки та норми
Перше читання викликало бурю емоцій. Врешті-решт прийняли поправку про дотримання прав сексменшин.
Перед тим, як затверджувати остаточну редакцію нового КЗпП депутати повинні розглянути нові поправки. Загалом, у Трудовий кодекс включили норми щодо терміну відпустки, причин звільнення та пільг для молодих батьків.
Скільки триватиме відпустка?
Оплачувана відпустка збільшена на 4 дні. Тепер передбачено 28 днів. Її ж можна розбити протягом року на 2 рази. Проте основний відпочинок не має бути меншим за 2 тижні. На додаткові 14 днів мають право батьки новонароджених. Це стосується і всиновлювачів. Відпустку за свій рахунок можна взяти максимум на місяць впродовж року. І то за сімейними обставинами. У випадку звільнення невикористана відпустка оплачується. День звільнення – останній день відпочинку.
Правила прийому на роботу
При прийомі на роботу роботодавці не мають права вимагати інформацію, що стосується відомостей про національну чи партійну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання тощо. Знання української мови можуть вимагати лише у випадках, встановлених законодавством.
Тривалість випробувального терміну.
Такий термін не може перевищувати 3 місяців. Працівника ж можуть звільнити, попередивши за 3 дні. Випробувальний термін не для всіх. Випускники ВНЗ, вагітні, матері дітей до 3 років, неповнолітні, переможці оголошеного конкурсу, демобілізовані військові на роботу приймаються так.
Дискримінаційні норми. Звільнення по-новому
Відповідно до кодексу, роботодавці не мають права звільняти працівників із таких причин: расовість, релігійність, статеві чи сексуальні особливості.
Щодо самої роботи працівників, то з оновленим кодексом, роботодавці зможуть законно спостерігати за робочим процесом. Це означає, що можуть використовувати відеокамери, диктофони чи подібні засоби. Комп’ютери також можуть відслідковуватися. Однак приховане спостереження недопустиме. Про це повинні бути проінформовані працівники. Як вплине на ситуацію такий контроль – невідомо. Та чи дотримуватимуться такої норми – сумнівно.
Звільнити можуть за:
- стан здоров’я;
- незадовільну кваліфікацію працівника (у більшості випадків такий результат показує атестація);
- втратою працівником право керувати транспортом, а це є обов’язковим пунктом у трудовому договорі;
- відмову від медогляду чи щеплення;
- втрату працездатності.
Працівник, який вирішив звільнитися, повинен попередити керівництво за 3 дні. А роботодавець має прийняти заяву. Її ж можна буде відправити навіть електронкою. 3 дні – це той термін, коли працівник може відкласти заяву та прийняти рішення не звільнятися.
Співробітника можуть звільнити також по причині скорочення штату. Якщо є профспілка, роботодавець повинен проконсультуватися з комісією. Остання ж вирішує, чи звільняти працівника та висуває свої вимоги. Роботодавець має розглянути їх.
У випадку скорочення працівник повинен бути проінформованим за 2 місяці, в письмовому вигляді. Після такого попередження співробітник має повне право шукати роботу, тобто ходити на співбесіди у робочий час. При цьому зарплата повинна лишатися незмінною.
Звільнення у зв’язку з призовом в армію. Якщо працівника зобов’язує держава нести службу в армійських рядах, роботодавець повинен вже наступного дня після подачі заяви звільнити співробітника.
Звільнення по причині обману. Невідповідність умов праці та можливостей самого працівника можуть стати для нього останнім робочим днем. Тобто якщо працівник обманним методом прийнявся на роботу, то він звільняється з “кінцями”, без права на переведення.
Робота “на дому”. Які зміни?
Рішення працювати дистанційно, має бути затвердженим у цивільно-правовому договорі та ухвалене обома сторонами. Зарплатня не повинна відрізнятися від тієї, що наприклад в офісі.
Працівник, працюючи вдома, лише за свій рахунок зможе піти у відпустку чи на лікарняний.
Вихідні дні.
Додаткові вихідні пропонують скоротити. Норма стосується усіх свят, окрім Трійці та Великодня.
Робочий день
В оновленому Трудовому кодексі залишається 40-годинний робочий тиждень. Однак колектив вирішив, що робочий день може бути збільшений до 12 годин.
На першому читанні розглядали й права працівників, яким скоро на пенсію. У Верховній Раді пропонували внести поправку щодо звільнення таких співробітників, яким лишилося менше 3 років до виходу.
Невчасна зарплатня та наднормова робота
У випадку затримки з/п, роботодавець має сплатити пеню. Така компенсація буде залежати від подвійної ставки НБУ (розрахунок на рік за кожен прострочений день). Це означає, що окрім усієї заборгованості, роботодавець повинен враховувати індекс інфляції за весь час прострочки та проценти річних.
Понаднормові роботи повинні оплачуватися. Якщо це погодинна оплата, то наднормова робота має оплачуватися в подвійному розмірі. До прикладу, за годину працівник отримує 60 грн, а він перепрацював 2 години, то йому зобов’язані доплатити 240 грн.
Якщо така праця була протягом року (більше 120 год), то оплата потрійна.
Отже, у новому кодексі можуть з’явитися як позитивні, так і негативні моменти. Проте, дивлячись для кого. Загалом, рішення поки що не прийняті. Норми хоч і введені, але не допрацьовані. Деякі “пункти” взагалі сумнівні. Тож яким буде результат – покаже час. Головне, щоб нові ухвалення жодним чином не обмежували ті права, які громадяни вже мають.
Інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.