Спадкоємець може не тільки прийняти спадщину, а й відмовитись приймати її. Така можливість гарантується законом. Особа може подати відповідну заяву до нотаріуса протягом шести місяців після того, як заповіт вступив у дію. Отже, що таке відмова від спадщини і як це зробити.

Відмова від спадщини може відбуватися на користь когось із спадкоємців наступної черги або юридичних осіб чи держави. Якщо ж він не вказує, кому саме передає своє право, то його частка або і вся спадщина перерозподіляється між іншими спадкоємцями. Це явище має назву прирощення часток.

Якщо особа відмовляється від спадщини і вказує у заяві, що хоче, аби майно перейшло внукам і правнукам, то це можливо лише за однієї умови. Якщо внуки та правнуки – спадкоємці за законом, або були на утриманні спадкодавця, а тому і за заповітом.

Можлива також відмова від спадщини, що здійснюється від імені неповнолітньої або ж недієздатної особи. Але вона має бути підтверджена законними представниками таких осіб. Та має бути підкріплена документами з відповідних установ.

Якщо ж спадкоємець повідомляє, що він відмовляється прийняти спадщину, яка передбачена заповітом, то це не позбавляє  його прав успадкувати майно за законом.

У тому випадку, коли спадкоємець прийняв свідоме рішення відмовитися від спадщини, таке рішення є безумовним. Подану заяву можна відізвати тільки протягом одного року.

Є ще певні зауваги до спадкоємця, котрий до появи спадкоємців, що також мають право отримати спадщину, почав управляти спадковим майном. Він не може розпоряджатися таким майном. А саме продавати, обмінювати чи здійснювати ще якісь дії. Така заборона діє поки не пройде шість місяців з дня, коли заповіт вступив у дію.

Поки такий термін не пройшов, спадкоємець може проводити тільки витрати щодо майна. Наприклад, витрати на поховання спадкодавця чи на його лікування, витрати, пов’язані з охороною успадкованого майна тощо.

Проте заява про відмову від спадщини може бути визнаною недійсною за деяких умов.

Наприклад, тоді, коли особа, що відмовилась від спадку, не контролювала своїх дій. Позов до суду може подати сама особа, відносно котрої були вчинені протиправні дії. Або ж інші уповноважені особи у випадку смерті спадкоємця, що підписав заяву про відмову.

Іншим випадком може спати той, коли особа не знала усіх обставин. Або ж на неї тиснули чи обманювали, надаючи недостовірні факти. Недійсною відмовою вважається і та, що вчинена через насильницькі дії.

Для захисту своїх прав та обов’язків як спадкоємця, існують певні засоби. А для того, щоб відмова від спадщини була вашим власним рішенням, прийнятим не під тиском чи в стані, що не передбачає контролю дій, можна звернутися по допомогу до юристів. Вони допоможуть не тільки правильно відмовитися від спадщини, а й захистити своє право на таку спадщину у суді у разі вчинення на вас тиску.

Відмова від спадщини: ризики і захист прав у суді