Усиновлення – це юридичний процес, де за судовим рішенням створюються нові стосунки між батьками та дитям. Таким чином, батьківські права та обов’язки переходять від однієї сім’ї до іншої. Як кажуть, батько не той, хто народив, а той хто виховав! Як відбувається процес всиновлення в Україні – далі в статті.

Усиновлення. Що потрібно знати про цей процес?

В усиновлювача з’являються по суті ті ж самі права з обов’язками, як і в рідного батька. З цього моменту вважаються припиненими особисті та майнові права між дитиною та  біологічним батьком, його родичами. Проте не в усіх випадках.

Згідно зі статтею 232 Сімейного кодексу України правовий зв’язок з одним із батьків може залишатися при усиновленні. За матір’ю ж або батьком зберігаються в повній мірі всі права з обов’язками. Коли це не суперечить інтересам дитини, то біологічний батько може й надалі нести відповідні зобов’язання. Проте це питання вирішується на судовому рівні. Зокрема потрібні клопотання біологічного батька та заява про всиновлення.

Як уже зазначалось, якщо є бажання, то зберегти правові відносини з дитиною можна, але за наступних умов:

  • шлюбні стосунки були розірвані у зв’язку зі смертю одного з них або ж коли при його визнаній недієздатності;
  • при повторному шлюбі, маючи бажання всиновити дитину чоловіка чи дружини;
  • коли це роблять родичі дитя (бабуся, дідусь, рідні брати й сестри);

До того ж, зайнявшись питанням усиновлення, особа має право на клопотання щодо запису батька чи матері, зміни відомостей (місце народження, дата народження дитини, зміна ПІП тощо).

Далі – послідовність дій

Усиновлення. Служба з прав дітей

Насамперед, слід подати заяву до служби з прав дітей. Майбутній усиновитель звертається за тим місцем, де проживає.

До документу слід додати:

  • копію паспорта (два примірники);
  • копію свідоцтва про шлюб;
  • висновок щодо стану здоров’я заявника;
  • довідку стосовно наявної чи відсутньої судимості;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • згоду, що завірена нотаріусом того, дитину якого усиновлює інший з подружжя. Також може знадобитися документ, який підтверджує, що другий із батьків є відсутнім. Наприклад, копію свідоцтва чи довідку про смерть, копію судового рішення, коли позбавлені батьківські права, визнали особу недієздатною чи бізвісти відсутньою тощо.
  • висновок від компетентного органу, що підтверджує можливість заявника стати всиновлювачем (у випадках проживання за кордоном).

Увесь пакет документів перевіряє служба в справах дітей. Під наглядом не лише документи, а й стан житлових умов. Стосовно останнього, то складають акт.

З майбутнім усиновлювачем проводять бесіду, з’ясовуючи, як заявник ставиться до дитини та чи дійсно це є його бажанням.

Після працівники служби складають висновки щодо доцільності всиновлення та відповідності інтересам дитини. Оформлюють їх на бланках (районна, районна в місті державна адміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради). Підпис ставить голова чи його заступник, ставиться печатка та видається заявнику під розписку.

Усиновлення. Суд

Далі разом із висновком і всіма іншими документами заявник звертається до суду, також написавши відповідну заяву. Усиновитель повинен сплатити судовий збір – 0,2 % прож. мін. (352,40 грн).

Третім кроком є отримання рішення та зміна актового запису. Як тільки судове рішення вступить у силу, усиновлення – дійсним.

 

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Договори у сімейному праві.

Усиновлення: як усиновити дитину чоловіка чи дружини?