Трудове право: звільнення працівника за прогули

Прогулом вважається відсутність на роботі працівника більше 3 годин без поважних причин. Це пряме порушення трудової дисципліни, тому працівник повинен нести відповідальність. Основними заходами стягнення є догана та звільнення. Проте можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення, відповідно до українського законодавства. У нашій статті – звільнення та порядок дій. 

Трудове право. Звільнення за прогул

Прогул – це не лише відсутність працівника на робочому місці протягом дня, а й 3 години без поважних причин (п. 4, ч.1, ст. 40 КЗпП; п. 24 постанови Пленуму ВСУ). Проте це не означає, що приймається категоричне рішення щодо звільнення. Сама ж процедура передбачена послідовними діями. Їх можна поділити на етапи.

І. Коли виявили, що працівник відсутній

Цей факт необхідно зафіксувати. Це може зробити один із працівників, написавши доповідну записку керівникові. За законодавством чітких вимог щодо її оформленням не існує. Тому доповідну можна подати довільною, простою формою, але зазначити, що такого-то працівника немає на робочому місці на відповідному підприємстві. Подати слід у день відсутності.

ІІ. Фіксація факту відсутності

Акт 

Для фіксації факту відсутності працівника можна використати акт. Вимог щодо форми немає, створюється довільно, письмово. А підписи ставлять не менш як два працівники (до прикладу, бухгалтер та директор). В акті треба зафіксувати відсутність співробітника на робочому місці та на підприємстві. Так само, як і доповідну, слід подати у день неявки.

Відмітки у табелі обліку робочого часу

Ведення табелю обліку робочого часу стосується кожного підприємства. У ньому має бути інформація про відпрацьовані дні та дні неявки.

Щодо форми відповідного табелю (№ П-5), то вона затверджена Наказом Держкомітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

Загалом, табель необхідно заповнювати кожного дня. А відмітку відсутності слід поставити у день неявки та кожного робочого дня, якщо працівник так і не з’явився.

ІІІ. Заходи щодо з’ясування причин відсутності

Наказ про службове розслідування

Доповідна записка слугує підставою для того, аби провести розслідування. Керівництво повинно з’ясувати, де знаходиться підлеглий. Вживаються такі заходи як телефонні дзвінки, листи, вимога пояснень.

Закон не передбачає чітких вимог щодо форми наказу. Його оформлюють довільно та зазначають, що проводиться службове розслідування, з’ясовуються причини відсутності працівника, призначають виконавців, визначають строки проведення.

Наказ видає керівник підприємства в день отримання доповідної записки.

Письмові пояснення. Розпорядження

Відповідну вимогу оформлюють розпорядженням чи наказом та ознайомлюють з ним працівника. Якщо він так і не з’явився, то надсилається на домашню адресу. Рекомендовано це зробити цінним листом із описом вкладення та повідомленням про вручення.

У розпорядженні (наказі) слід викласти вимогу щодо пояснень працівником, чому він відсутній. А також зазначити строки. Якщо причиною неявки є поважні причини, то співробітнику слід показати підтверджувальні документи.

Акт як результат проведеного розслідування

В акті складається опис вжитих заходів. Зазначаються причини відсутності чи їх відсутність. Сам документ пишеться довільно. А складається наступного дня після того, як вийшов строк, який давався працівникові для пояснень.

ІV. Відсутність причин і звільнення.

Оформлення звільнення, розрахунок з працівником

Керуючись результатами службового розслідування, керівник має право звільнити працівника за прогул (п.4, ч.1, ст.40 КЗпП).

Для звільнення необхідно:

  • видати відповідний наказ;
  • внести запис до трудової книжки (ст. 47 КЗпП);
  • у день звільнення повністю розрахуватися з працівником (виплата зарплатні, невикористану відпустку тощо).

Оформлення звільнення працівника та повний розрахунок здійснюють наступного дня після спливу строку на пояснення.

Ознайомлення з наказом, видача трудової книжки

Звільнення за прогул — це дисциплінарне стягнення. Тому працівника повинні про це повідомити під розписку. Разом з тим, видати оформлену трудову та копію наказу про звільнення (ч. 2 та 3 ст. 47 КЗпП).

Якщо працівник не прийшов у день звільнення, то копію наказу необхідно відправити поштою та сповістити про можливість забрати трудову книжку.

Без письмової згоди працівника трудову надсилати поштою заборонено! (п.4.2 Інструкції).

Таким чином, працівник особисто повинен прийти за документом. Поряд з тим, поставити підпис у Книзі обліку руху трудових книжок про отримання.

Дане питання потрібно вирішити протягом місяця. Строк пов’язаний з тим, що звільнення є дисциплінарним стягненням.

Якщо працівник після прогулу взяв лікарняний, то місячний строк для звільнення продовжується (враховується перебування на лікарняному).

Вищезазначений алгоритм допоможе роботодавцеві зменшити ризик виникнення судового спору.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Захист інтересів роботодавця.

Трудове право: звільнення працівника за прогули