Сурогатне материнство: протиріччя та правові проблеми

На сьогодні в Україні сурогатне материнство настільки популярне, що про це можна побачити навіть в оголошеннях у розділах роботи. Щоправда нині цінова політика змінилась. Тимчасовим мамам пропонують вже не 500 тисяч гривень, а 200-250. Жінки, які готові виносити чуже дитя, почали прямо вказувати свою мету. Якщо раніше говорили, що задля допомоги, то тепер “хочу купити квартиру” чи “не вистачає на навчання”. Саме ж поняття “сурогатне материнство” означає допоміжну репродуктивну технологію. Тобто на що добровільно йде жінка, аби виносити та народити біологічно чуже дитя. А потім віддати малюка генетичним батькам. Вони ж і стануть законними. Проте в житті буває різне. За природою в жінки прокидається материнські почуття. Вона прикіпає до щойно народженого малюка. І коли слід віддавати – противиться цьому. Чи досконале сурогатне материнство на законному рівні – далі.

Сурогатне материнство. Правові проблеми

Користь сурогатного материнства безумовна. Не кожна жінка, на жаль, може виносити дитину. Тому звертається за допомогою до третьої особи – сурогатної матері.

Застосування такого материнства необхідно включити Сімейного кодексу України. До того ж, окремою главою. Це якщо аналізувати правові проблеми. Окрема глава, яка була би гарантією захисту прав сурогатної матері, біологічних батьків та дитини.

З репродуктивною технологією чимало правових проблем. Фахівці вважають, що слід:

  • здійснити чіткий контроль, аби репродуктивна медицина не страждала від правопорушень;
  • внести зміни до СКУ, як гарантію захист прав;
  • розробити та впровадити державні цільові програми з репродуктивної технології;
  • залучити спеціаліста (психолога) з надання допомоги сурогатним матерям. Разом з тим, слідкувати за емоційним станом жінки.

Іншими словами, потрібний закон про сурогатне материнство з усіма правовими нормами.

Сурогатне материнство – протиріччя

Стуації бувають різними й зовсім непередбачуваними. Наприклад, коли жінка не хоче віддавати дитину біологічним батькам. Або ж генетичні батьки відмовляються від дитини, що для них народжували. Тим самим, порушили раніше складений договір. У такому разі сурогатна матір заявляє до суду.

Щодо договору, то він має бути письмовий і нотаріально посвідчений. А законодавство й досі неврегульоване, що стосується саме сурогатного материнства. Номативно-правові акти суперечливі та несистематизовані.

Основні недоліки українського законодавства (сурогатне материнство):

  • відсутній окремий спеціальний нормативно-правовий акт, аби в деталях регламентував та характеризував порядок щодо відповідного застосування;
  • неврегульовані суттєві договірні умови, який укладають генетичні батьки та сурогатна матір.

Питання сурогатного материнства просто необхідно вивести на нормальний законодавчий рівень. Адже діти – це наше майбутнє.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Складання договорів.

 

Сурогатне материнство: протиріччя та правові проблеми