Стягнення боргу: договір позики, розписка - ключові моменти

Стягнення боргу – повернення коштів, які раніше були передані в тимчасове користування. Як правило, підтвердження такої передачі закріплене розпискою чи договором позики. Коли приходить час забирати кошти, позикодавці використовують різні методи стягнення. Проте на практиці найефективнішим способом є суд, якщо людина не хоче добровільно віддавати борг. У нашій статті – як правильно давати борг або як уникнути неприємних ситуацій із боржником.

Стягнення боргу. Розписка

Розписка слугує підтвердженням заборгованості. Повернути борг таким способом по суті легко. Коли, звісно , боржник не проти. Тому перед тим, як іти до суду, особі слід показати такий документ, запропонувавши погасити борг. При цьому уточнити наслідки. Наприклад, інфляційні витрати, 3 % річних за користування коштами (зростаючі). Претензія має бути письмовою. ЇЇ слід відправити як рекомендований лист із повідомленням. У такому разі в боржника буде 30 днів для погашення боргу. Можна й спробувати натиснути, нагадавши про суд, послуги адвоката й інші витрати.

Коли боржник починає видумувати щось на кшталт “розписку вперше бачу” або “грошей немає”, то краще йти до суду разом із адвокатом. Разом з тим, написати заяву про накладення арешту на майно боржника.

Крім того, потрібно звернутись до суду із заявою щодо видачі виконавчого листа, який потрібний для звернення до Державної виконавчої служби. В цій справі також допоможе адвокат, відправивши запити до організацій із розшуку майна. Так само, як і оскаржити дії виконавслужби.

Стягнення боргу. Договір позики

Договір позики можна укласти як усно, так і письмово. Відповідно до Цивільного кодексу (ч. 1 ст. 1047), письмовий документ потрібно складати, якщо борг є не меншим у 10 разів за неоподаткований мінімум доходів громадян. Інші випадки, коли позикодавець – юридична особа (сума не має значення).

За Законом не обов’язково нотаріально посвідчувати договір позики, коли того не хочуть сторони. Проте необхідна нотаріальна згода на позику другого з подружжя. Також державній нотаріальній конторі потрібно сплатити держмито. При цьому розмір, визначений Кабміном (“Про державне мито”).

Якщо договір позики посвідчує приватний нотаріус, потрібно заплатити за послугу (ст. 31 ЗУ “Про нотаріат”). При такому оформленні буде простіше, коли боржник не захоче добровільно віддавати кошти. Адже можна звернутись до нотаріуса за виконавчим написом. Таку процедуру можна прирівняти до суддівського рішення. Мається на увазі, що із виконавчим написом можна звернутись до Держвиконавчої служби.

Виконавчий напис можуть пред’явити до примусового виконання впродовж 3 років. Якщо інші вимоги – протягом 1 року (якщо законодавство не встановило інші строки).

У разі смерті боржника, борги переходять до спадкоємця. Тут необхідно протягом півроку з моменту, коли дізнались, що відкрилась спадщина, висунути вимоги. Коли ж позикодавець про це й не міг знати, то право на пред’яву погасити борг діє впродовж 1 року.

Якщо Вам необхідна юридична підтримка, інформацію щодо консультування Ви можете отримати на сторінці Стягнення боргу (позики).

 

Стягнення боргу: договір позики, розписка – ключові моменти