Сімейні відносини регулюються Сімейний кодексом України. Згідно з положеннями, батьки дитини, які не мають шлюбу, можуть заключати договір (домовленість). Який вони мають вигляд, що слід вказати в документах, які регулюють майнові та немайнові відносини – далі в статті.

Сімейне право. Договірне врегулювання сімейних відносин

Шлюбний договір

Право укласти відповідний договір з’являється на момент реєстрації шлюбу (подача заяви).

Шлюбний договір укладається письмово та завіряється нотаріусом. Коли ж наречений/наречена є неповнолітніми, то письмовий договір потрібно укладати за згодою батьків чи піклувальника.

У шлюбному договорі врегульовані лише майнові відносини між подружжям. Це – майнові права,  обов’язки як батьків. Щодо особистих відносин між подружжям і дітьми, то таке в договорі не передбачено.

Важливим фактом є те, що відповідний документ не зменшує права дитини та не ставить одного з подружжя в невигідне матеріальне становище.

За законодавством сторони мають право домовитися, що майно, яке набувається під час шлюбу, може бути приватною власністю кожного, а не сумісною. Разом з тим, є можливість домовитися щодо порядку поділу майна у випадку розлучення. Виходячи з цього, сторони зможуть уникнути судового спору.

При укладанні шлюбного договору, чоловік і дружина можуть уточнити порядок користування житлом. Визначити права один одного з питання утримання дітей, розмір аліментів, строки виплат, домовитися щодо інших правових режимів.

Договір про сплату аліментів

Українське законодавство дозволяє заключити відповідний договір, у ньому вказати розмір і строки сплати аліментів. Умови в жодному разі не повинні суперечити правам дитини, порушувати їх. До прикладу, СК передбачає, що мінімальний розмір на одну дитину не має бути меншим за 50% прожиткового мінімуму. Станом на сьогодні – це 1492 грн для дітей віком до 6 років. Від 6 до 18 – 1860 грн.

Договір є письмовим і нотаріально посвідченим.

Якщо один із батьків не виконує свої обов’язки, то аліменти можуть стягнути на підставі виконавчого нотаріального напису. Він же дозволить без втручання суду примусово стягнути з платника заборгованість. Рішення здійснює державний чи приватний виконавець.

Щодо розміру аліментів, то його згодом можна змінити за домовленістю батьків чи за допомогою суду. В останньому випадку до суду необхідно подати позовну заяву. А платник у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я має надати відповідні докази.

Договір між батьками і повнолітніми дітьми (утримання)

Якщо повнолітня дитина непрацездатна та потребує матеріальної допомоги, то батьки повинні про це потурбуватися. Поряд з тим, обов’язок батьків утримувати повнолітню дитину не зникає, коли продовжується навчання (але не більше 23 років). Відповідне право зникає, коли навчання припиняється чи з інших причин.

Відповідно до Сімейного кодексу України, у договорі встановлюється розмір аліментів, порядок і строки виплат. Документ має письмовий вигляд і посвідчується нотаріусом. Знову ж таки, нотаріальний напис у разі заборгованості допоможе вирішити питання без суду.

Договір щодо утримання одного з подружжя

Далеко не всі знають, що законодавство дає право утримувати чоловіка/дружину, якщо вони є непрацездатними, потребують грошей. Аліменти можуть виплачуватися тому з подружжя, хто є пенсіонером, інвалідом I, II чи III груп.

Якщо один із подружжя не мав можливості отримати освіту, працювати, бо виховував дитину, вів домашнє господарство, піклувався про членів родини, мав хворобу чи інші суттєві обставини, і при цьому потребує матеріальної допомоги, то має право на утримання (якщо навіть вже не перебуває в шлюбі).

Право на утримання в цьому випадку діє 3 роки від дня розлучення.

Таким чином, розірвання шлюбу не припиняє права на утримання, якщо особа стала непрацездатною під час шлюбу чи протягом року від дня розірвання. Також це стосується інвалідності, яку спричинив хтось із подружжя.

На момент розірвання шлюбу жінці/чоловікові до досягнення пенсійного віку залишилося не більше 5 років, то вона/він матимуть право на утримання. Проте за умови, що в шлюбі подружжя проживало не менш як 10 років.

Договір так само письмовий і посвідчений нотаріусом.

Договір, який визначає місце проживання дитини та участь у забезпеченні умов

У кожного з батьків, незалежно, чи проживає з дитиною є право на спілкування та виховання. Відповідне питання вирішують батьки, укладаючи договір. У ньому може вказуватися місце проживання дитини, порядок, періодичність, місце й час зустрічей. А також обов’язковість/не обов’язковість присутності третіх осіб під час спілкування з дитиною тощо.

Договір укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі ухилення від норм договору того, хто проживає з дитиною, передбачене відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Договір про поділ майна

Відповідно до законодавства, подружжя може поділити майно, набуте під час шлюбу. Відбувається це взаємною згодою, укладаючи договір. Документ можна скласти в будь-який час, незалежно від моменту розірвання шлюбу.

Якщо в такому договорі передбачені умови щодо поділу житлового будинку, квартири, іншої нерухомості, то його потрібно завірити нотаріусом.

Договір, який визначає порядок користування майном

Якщо подружжя володіє спільним житлом (сумісна власність), то після розлучення нерідко виникають суперечки щодо користування. Аби цього уникнути, заключається відповідний договір. Цей документ і є спільною згодою задля уточнення важливих моментів.

Щодо порядку користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою (якщо є нотаріально посвідчений договір), то він є обов’язковим для правонаступника (спадкоємця) дружини та чоловіка.

Існують й інші договори, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства. Для грамотного укладення, краще звернутися до фахівця. Сімейний адвокат, до прикладу, проконсультує з приводу розірвання шлюбу в судовому порядку, укладання шлюбного договору, стягнення аліментів, додаткових витрат тощо.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Сімейне право.

 

Сімейне право: які існують договори, що регулюють відносини?