Сезонні працівники виконують роботу протягом певного періоду (сезону). А тривати може не більше ніж півроку (ст. 1, Указ № 310). У нашій статті – сезонний трудовий договір, особливості регулювання праці.
Сезонні працівники. Особливості трудового договору
Сезонний трудовий договір – це різновид строкового трудового договору. Його укладають на термін, який триває не більш як сезон – до 6 місяців. Сезонні роботи мають наступні ознаки:
- у Постанові Кабміну від 28.03.1997-го № 278 є затверджений список сезонних робіт і галузей;
- строк виконання до півроку.
Укладаючи сезонний трудовий договір, роботодавцеві обов’язково потрібно попередити працівника щодо сезонного характеру праці (п. 3, Указ № 310). Працівника не дозволяється допускати до роботи, коли немає оформленого договору. А також, якщо відсутній наказ (розпорядження). Разом з тим, слід повідомити центральний орган виконавчої влади, що зймається забезпеченням формування та реалізацією держполітики із адміністрування єдиного внеску на соцстрахування щодо прийняття працівника на роботу. Такий порядок встановлений Кабміном України. Крім того, випробувальний термін не встановлюється, укладаючи сезонний договір (п. 5, Указ).
Для сезонних працівників діють правила й норми внутрішнього трудового розпорядку. Це – оплата праці, тривалість робчасу та відпочинку, умови, охорона.
Сезонні працівники мають право на відпустку. Її надають у пропорції відпрацьованого часу (ч. 9 ст. 6 ЗУ “Про відпустки”).
Звільняють сезонних працівників на підставі закінченого робочого періоду, тобто сезону (п. 2 ст. 36 КЗпП). День звільнення вважається останнім днем роботи сезону. Коли ж працівник, із яким закінчився строк, продовжує працювати (праця понад півроку), то трудовий договір вважатиметься укладеним на невизначений термін.
Розірвання трудового договору
Із власної ініціативи розірвати трудовий договір сезонний працівник може, коли:
- хвороба чи інвалідність;
- власник або уповноважений орган порушує законодавство про працю;
- порушує умови колективного чи трудового договору тощо (ст. 39 КЗпП).
Про рішення звільнитись роботодавець повинен бути попередженим у письмовій формі та за 3 дні.
У роботодавця також є право звільнити сезонного працівника до того, як закінчиться трудовий строк. Також, якщо роботи припиняються на більш ніж 2 тижні та за причини виробничого характеру. Або ж у зв’язку зі скорочення робіт. Крім того, підставами можуть бути: неявка працівника на робочому місці понад 1 місяця в результаті тимчасової непрацездатності.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Стягнення заробітної плати через суд.