Усім відомо, що в Україні значна частина грошей “ходить” у формі готівки, на відміну від багатьох розвинених країн. Сам рух відслідкувати важко. Тому застосування РРО – це своєрідний контроль над грошовими операціями.
Загалом, реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції. Він призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Про те, хто повинен застосовувати РРО, а для кого такої необхідності немає, документи для реєстрації – далі.
Реєстрація касового апарату. Коли потрібно застосовувати РРО?
Насамперед, варто зазначити, що у 2017 році сфера РРО поширилася на продавців техніки. Разом з тим, видавати фіскальні чеки повинні продавці побутової техніки, комп’ютерів, смартфонів та іншої електроніки, незалежно від їх доходу чи типу підприємства.
Основною сферою застосування РРО є торгівля/надання послуг для населення, коли використовується готівка чи особисті платіжні картки.
Кожна операція (оплата, повернення товару і грошей, внесення або вилучення готівки з каси) повинна проводитися через РРО. А клієнтові мають видати фіскальний чек. Якщо ж рахунок отримується та оплачується в касі банку, то РРО не потрібне.
Фіскальна функція заключається у фіксації операції та обсягу.
Раніше копії всіх чеків друкувалися всередині РРО (паперової контрольної стрічки) та подавалися в органи ДФС у вигляді звітів. Сьогодні всі РРО підключаються до Інтернет. А звіти передаються через електронку. Така система помітно спрощує ведення бухгалтерського обліку.
Для кого існує необхідність у застосуванні РРО?
Касові апарати чи інші РРО зобов’язані застосовувати:
- будь-які підприємства (окрім деяких ФОП), які приймають платежі готівкою чи картами. До прикладу, супермаркети, магазини, крамниці, аптеки, ювелирні бутіки, кафе, ресторани, підприємства сфери обслуговування тощо (форма ТОВ, АТ та ін.);
- ФОП, що працюють на єдиному податку (2-а та 3-я групи) при річному обороті понад 1 млн грн. До прикладу, магазини, інтернет-магазини, торгові точки, а також сфери послуг і громадського харчування;
- підприємства та ФОП, які торгують підакцизними товарами (алкоголем, пивом), незалежно від обсягів доходу. РРО потрібен для оформлення ліцензії;
- будь-які підприємства та ФОП, які торгують “технічно складними побутовими товарами”, незважаючи на оборот та організаційну форму. Це можуть бути інтернет-магазини, магазини і торгові точки з продажу техніки, електроніки, в т.ч. на ринках тощо;
- підприємства сфери послуг (медцентри, стоматології, спортзали, хімчистки, салони краси, SPA);
- поштово-логістичні оператори, кур’єрські служби та ін., якщо вони приймають оплати готівкою і платіжною карткою. А також якщо здійснюється післяплата;
- термінали поповнення рахунку, вендингові автомати, водомати та інші програмно-технічні комплекси самообслуговування, які приймають готівкові оплати (окрім банківських);
- пункти обміну валют, АЗС тощо.
Коли можна не використовувати РРО?
Такі категорії можуть не застосовувати РРО:
- ФОП – платники єдиного податку 1-ї групи. А також 2-ї та 3-ї груп, якщо їх річний оборот не перевищує 1 млн грн. При цьому вони не займаються торгівлею “технічно складних побутових товарів” та підакцизних;
- банківські установи при проведенні банківських операцій (вони під контролем НБУ);
- підприємства, які ведуть розрахунки виключно в безготівковій формі;
- продавці власної продукції (окрім підприємств торгівлі й громадського харчування). Однак існує умова – продаж відбувається через касу;
- ті, хто торгують на ринку (крім продажу “технічно складних побутових товарів”);
- ті, які продають проїзні квитки (має бути заздалегідь надрукована вартість і серія);
- продавці квитків на культурно-спортивні та розважальні заходи.
Повний перелік знаходиться у ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (ст. 9).
Коли ФОП 2-ої та 3-ої груп, у яких оборот більше 1 млн грн
У цьому випадку підприємці повинні придбати, зареєструвати та з першого дня наступного кварталу почати застосовувати РРО.
Необхідні документи для реєстрації
Для того, щоб зареєструвати РРО, до контролюючого органу потрібно подати:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність. А також документа, який надає право на власність або користування РРО;
- копію документа на право власності чи іншого, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);
- копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про техобслуговування та ремонт РРО.
Якщо немає підстав для відмови, то протягом 2 днів повинно прийти рішення щодо реєстрації. Посадовець контролюючого органу має формувати та зарезервувати фіскальний номер РРО в інформсистемі ДФС. А також видати заявнику довідку за формою № 2-РРО.
Далі – підприємець має надати копію довідки про опломбування РРО та акт введення його в експлуатацію.
Коли вже готові документи, у контролюючому органі проводять реєстрацію – вносять дані в ДФС, а суб’єкту видають посвідчення за формою №3-РРО.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Реєстрація касового апарату (РРО).