Проживання в гуртожитку: хто має право на приватизацію?

Тим, хто вчиться чи працює (наприклад, приїжджі, іноземці) надається можливість поселитись у гуртожитку. Проте за таких підстав, як трудові відносини, навчання. При цьому має бути заява на поселення, ордер і договір на проживання. Після наданого дозволу можна користуватись житловою площею, меблями, іншими предметами. Далі в статті – проживання в гуртожитку та право на приватизацію.

Проживання в гуртожитках. Приватизація

Бувають випадки, коли людина поселяється в гуртожитку, при цьому працює, створює сім’ю, проте не має можливості купити квартиру. В такому разі з’являється право на приватизацію кімнати та поліпшення умов побуту.

Згідно з пунктом 5 статті 5 ЗУ “Про приватизацію держжитлового фонду” в кожного громадянина України, що проживає в гуртожитку та потребує покращення умов є відповідне право. Приватизувати житло можна безкоштовно чи з частковою одноразовою доплатою. При цьому все відбувається по черзі.

Проживання в гуртожитку. Без права на приватизацію

Враховуючи вищевказане є нюанс. Навіть, якщо особа постійно проживає в квартирі чи кімнаті гуртожитку, маючи всі необхідні документи, 100-відсоткової гарантії на приватизацію не має. Для уникнення непорозумінь далі список тих, хто не має відповідного права:

  • проживання без правових підстав і менш, ніж 5 років;
  • проживання на тимчасовій основі (навчання, підвищення кваліфікації у НЗ, робота за контрактом);
  • мешкання у спецгуртожитках, які призначені для тимчасового проживання тих осіб, у яких житло тимчасово заселене. Також стосується тих, хто відбував покарання (обмеження/позбавлення волі) або ж ті, що не мають можливості повернути колишнє приміщення;
  • хворі туберкульозом і потребують меддопомоги;
  • мешканці зі статусом соціальних на день набрання чинності ЗУ “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.

Проживання в гуртожитку. Як приватизувати?

За законодавством в українців є право на приватизацію квартири, приміщення, що були переплановані під кухні, ванні кімнати й коридори за умови, якщо ці приміщення у власності територіальної громади. Отож приватизувати неможливо без передачі гуртожитку територіальній громаді.

Як уже зрозуміло, шанс на приватизацію є в постійного мешканця гуртожитку, що проживає понад 5 років саме законно.

Далі порядок дій.

Насамперед, отримати ордер і зібрати всі необхідні документи, повторно зареєструватись і виготовити технічний паспорт. Маючи техпаспорт і відповідну заяву, можна звертатись до органу приватизації. До заяви додаються:

  • копії документів (напр, паспорти всіх членів родини, що проживають разом);
  • копія документа з наданням пільги під час приватизації;
  • довідки щодо реєстрації місця проживання як заявника, так і всієї родини, що зареєстрована в житловому приміщенні (в даному випадку – гуртожитку);
  • заява від родини стосовно не заперечення приватизації;
  • копія ордера на вселення до приміщення (копія договору найму житла/копія договору оренди);
  • витяг із Держреєстру прав на нерухомість щодо наявності у власності житла.

Далі приймається рішення. При позитивному орган приватизації видає особі свідоцтво про право власності. При цьому реєструє в реєстраційній книзі квартир, кімнат у комунальних квартирах, житлових приміщень у гуртожитках.

Вже маючи на руках відповідне право, власник може розпоряджатись майном на власний розсуд. Мається на увазі продаж, подарунок, заповіт, здача в оренду, обмін, укладення будь-яких інших угод на законних підставах.

 

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Житлове право.

Проживання в гуртожитку: хто має право на приватизацію?