Забезпечити права громадянина в кримінальному провадження означає надати йому під час залучення до справи ефективні засоби захисту, якщо виникнуть порушення. Ефективність же полягає в тому, як працює сам механізм. У нашій статті – право на захист, його форми, особливості, примусові засоби.
Право на захист. Як це відбувається?
Механізм захисту має свою структуру. Насамперед, відповідне право визначене Конституцією України та іншим законодавством. Це передбачена можливість користуватися законними діями, звернення до компетентних державних або міжнародних органів (організацій) з вимогою змусити зобов’язану особу до обов’язкового правомірного поводження (право на процесуальні права й процедури для конкретної форми захисту, право в судовому порядку оскаржити рішення органу в конкретній справі, т. д).
Форми захисту визначені комплексом особливих процедур, які проводять правозастосовні органи (суд, прокурор), а також уповноважена особа, де дії спрямовані на підтвердження (поновлення) оскарженого (порушеного) права.
Примусові засоби захисту. Являють собою матеріально-правові, процесуальні норми та процедури, які використовують юрисдикційні органи, роблять це на вимогу уповноваженого задля примусового поновлення його порушеного (оскарженого) права. Якщо це кримінальне провадження, то механізм захисту прав людей має діяти самостійно. Це пов’язано з можливою пасивністю та бездіяльністю, що може закінчитись суспільно небезпечними наслідками (масові обмеження та порушення прав і свобод, занепад загальнолюдських гуманістичних цінностей, зростання правового нігілізму). Як результат – порушені законні засади, рівність громадян перед законом і судом тощо. Механізм потрібен для того, аби захистити людську гідність, її особисте життя.
Захист прав і свободи громадянина поділяють на:
- судовий;
- прокурорський;
- захисником;
- Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
- громадськими правозахисними організаціями.
Щодо Міжнародно-правового захисту конституційних прав громадян, які були порушені при кримінальному провадженні, то цим займається Європейський суд.
Такі правові та організаційні заходи спрямовані на те, щоб захистити людину, права, свободу, життя, здоров’я, інтереси незалежно скільки років, яка стать, національність, расова приналежність, мова тощо. Це:
- недопущення чи припинення в діяльності незаконних обмежень і порушень прав, свобод, інтересів (звільнення людини, яку необґрунтовано заарештували чи затримали);
- забезпечення умов, які необхідні для реалізації громадянами певних прав, свобод та законних інтересів;
- скасування незаконно правозастосовуючого акту, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів особи (до прикладу, постанова щодо порушень кримінальної справи тощо);
- відшкодування шкоди внаслідок незаконного обмеження права людини;
- притягнення особи, яка вчинила правопорушення до відповідальності.
Хто потребує захисту в кримінальному провадженні?
Це люди, які:
- постраждали від злочину (потерпілий, цивільний позивач, їх представники й правонаступники);
- отримали право захиститись від підозри, обвинувачення чи цивільного позову (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний відповідач);
- не є обвинуваченими, непідозрілими, особи, яких можуть притягнути до слідства, судових дій; витягування інформації щодо обставин подій (свідок/свідки, власник приміщення, де проводять обшуки, виїмку, арештують майно, вилучають предмети, документи.
Враховуючи вищезазначене, визначено, що об’єктом юридичного захисту в кримінальному провадженні є права людини. А суб’єктами можуть бути держава, спецоргани, (посадовці), також сама людина.
Загалом, механізмом захисту прав людини в кримінальному провадженні можна назвати внутрішню узгоджену структуру, за яку не лише відповідають органи, установи, посадові особи, а й впливають на просування процесу, наслідки. Аби механізм був дієвим, необхідно не просто знати права людини, а й захищати їх у реальному житті.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.