Більшість працівників чи то бояться, чи просто не знають, як діяти, коли не дають зарплатню. Цим і користуються роботодавці, хоча знають, що прямо порушують права працівника. Далі в статті – дані Держстату про стан заборгованості, право на зарплату та його відстоювання.

Право на зарплату. Заборгованість в Україні

За даними Держстату, станом на 1 липня українські підприємства винні працівникам більше 2,72 млрд грн зарплатні. За останній місяць сума зросла на 170 мільйонів.

Щодо економічно активних підприємств, у червні понад 109 тисяч українців чекали на свої гроші не один місяць. Загалом, роботодавці заборгували 1,4 млрд гривень. Тобто середній борг перед одним співробітником становив близько 13 тисяч гривень.

Єдиний реєстр боржників Мін’юсту

Там зареєстровано 878 підприємств. А загальна сума по зарплатній заборгованості загалом 323 млн. Це означає, що тільки 12% від загальної суми боргу вказує Держстат.

Розбіжність пояснюють так: до до реєстру боржників потрапляє не кожне підприємство, яке заборгувало працівникам. До відповідної бази вносять тих боржників, на яких відкрили виконавчі провадження. Останнє є завершальною стадією судового процесу, примусовим виконанням судових рішень. Іншими словами, у реєстрі є певні боржники, якщо працівники зверталися до суду.

Не на всі компанії є виконавчі провадження, бо лише біля 12% зарплатних боргів працівники намагаються “вибити” через суд. Це можна пояснити тим, що немало підприємств-боржників намагаються віддати гроші швидко. А також те, що борги незначні, тому працівники не хочуть витрачати свій час.

Насправді ж для підприємств, яких внесли до реєстру боржників це підрив репутації.

Право на зарплату. Коли працівникові звертатися до суду?

Насамперед, у працівника має бути доказ заборгованості. Для цього підійде наказ щодо призначення. Допоможуть і документи, такі як: наказ про переведення на іншу посаду; наказ про зміну умов оплати праці; розрахункові листи.

Наступним кроком може бути звернення в поліцію. Адже невиплата зарплатні є злочином (ст. 175 КК України). Якщо це не допоможе, то слід іти до суду з позовною заявою. Позовне провадження мають розглянути протягом 90 днів з моменту його відкриття.

Судове рішення стає чинним протягом 30 днів. У разі подання роботодавцем апеляційної скарги вступає в силу після апеляційного суду. Далі позивач отримує в суді виконавчий лист або судовий наказ та разом із заявою має подати до виконавчої служби за місцем знаходження роботодавця чи його майна.

Після цього виконавець зобов’язаний арештувати рухомість і нерухомість боржника (на суму позову), де протягом 5 днів той має сплатити борг. У разі ігнорування, виконавець розпочинає примусове виконання судового рішення. Для таких дій запитує у держорганів інформацію щодо рахунків, накладає арешт. А суму заборгованості списує на користь працівника. Коли ж немає відкритих рахунків виконавець має описати і продати майно недобросовісного роботодавця.

Зважаючи на вище описане, працівник і сам повинен активно відстоювати свої права. Бо, зазвичай, усе відбувається не так організовано та своєчасно.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Стягнення заробітної плати через суд.

 

 

 

Право на зарплату: як працівникові вибити борг? Статистика