Права споживачів: що робити, коли в магазині не приймають картку

Розрахунок карткою нині в Україні є популярним способом оплати. У великих містах про POS-термінали знають, тому заплатити таким чином в магазині чи ресторані, зазвичай, можна без проблем. Разом з тим, виникають і труднощі, чи то ламаються весь час, чи навіть терміналів не мають. Як при цьому порушуються права та інтереси споживачів, куди звертатися, що загрожує точкам без  POS-терміналів – далі в статті.

Коли немає POS-терміналів. Що загрожує таким об’єктам?

Про захист прав споживачів йдеться у ЗУ (п. 2, ст. 17) та зазначено, що кожен має право на вільний вибір товарів чи послуг, спосіб оплати. До того ж, у зручний для людини час. Відповідно до цього, магазин повинен надавати таке право, а примушувати здійснювати покупки є правопорушенням.

Згідно зі статтею 23 ЗУ, при порушенні відповідного права, передбачений штраф – 8,5 тис. грн. Це – 500 неоподаткованих мінімумів. Також може бути накладений адміністративний штраф на саме керівництво торгової точки – від 17 до 170 грн. При повторному порушенні – 85-429 грн (ст. 155 КпАП). Штраф накладають, якщо немає POS-терміналу в тому місці, де він має бути.

Такі місця зазначені в постанові Кабміну №878. До прикладу, магазини можуть не приймати картки, якщо є касові апарати, а площа приміщення не більше 20 кв. м (окрім заправок). Також, якщо торгові точки знаходяться в малих населених пунктах (менше 25 тис. чоловік). У їдальнях на підприємствах, вузах і військових частинах терміналів може не бути.

Якщо термінал не працює з технічних причин, законом жодні санкції не передбачені.

Тобто коли термінал зламався – це не є порушенням, у разі його відсутності – штраф у 8,5 тис. грн. Але часто буває, що споживача можуть обманювати, ніби термінал необхідно ремонтувати, а на це потрібен час.

Куди звертатися, якщо не хочуть приймати платіжну картку

Нерідко буває, що підприємці не бажають, щоб оплата здійснювалася через термінали. Це їм не вигідно, адже вони прагнуть зберегти пільговий режим оподаткування. Щодо супермаркетів і великих магазинів – таке буває рідко, відмовити можуть із посиланням на поломку.

Ви маєте право попросити назвати причину таких технічних проблем.
Поки товар неоплачений, він є власністю магазину. Навіть їсти чи пити на території магазину покупець не може, це називають псуванням власності.
До прикладу, охоронець має право провести огляд речей, але лише за згодою споживача. Також він може викликати поліцію, якщо є підозра крадіжки. По суті, так само і Ви можете звернутися до правоохоронців.
При відмові розрахуватися карткою, цей факт можна зафіксувати. Це може бути книга скарг, слід вказати конкретну причину. Не продати товар Вам не можуть. Це порушує закон.

Загалом, на книгу скарг керівництво повинно відреагувати, а протягом 5-ти днів написати, які заходи вжили.

Окрім книги, можна написати заяву з претензією про порушення прав споживача.
У будь-якому випадку спершу слід звернутися до керівництва, а вже потім до Держпотребслужби чи ДФС.
На сайті необхідне заповнення шаблону скарги, слід вказати інформацію про заклад, поставити підпис. Якщо узгодять, то на заклад чекає позапланова інспекторська перевірка та можливий штраф у 20 неоподаткованих мінімумів доходів.
Усе вищезазначене можливо й не має істотного сенсу. Можна подумати собі, кому потрібні проблеми та було би через що. Однак уявіть ситуацію, коли Ви в аптеці, терміново потрібні ліки, а готівки немає. Та й зняти гроші можна не зрозуміло де, до того ж часу немає.

Стягнути збиток можна, але для цього необхідна велика доказова база та в результаті довга судова тяганина. Краще, щоб торгівельні точки думали, як покращити якість обслуговування.

Яка ситуація з покупками через Інтернет?

Правила аналогічні Мережі. Покупки онлайн регламентовані Цивільним кодексом, законом “Про захист прав споживачів” і спецзаконом “Про електронну комерцію”.

Разом із однаковими вимогами до продавців, оскаржувати права закон дозволяє. При виникненні спору – через суд.

Докази онлайн-оплати – електронний документ, квитанція, товарний або касовий чек, квиток, талон та ін. (головне, щоб була інформація про отримання грошей, дата розрахунку).

Якщо це стосується договору купівлі-продажу, то онлайн-покупки дещо мають переваги перед звичайною торгівлею. До прикладу, у споживача є право розірвати договір протягом 2 тижнів (неважливо, чи товар якісний чи ні). У звичайній торгівлі спершу пропонують ремонт. Проте, як показує практика, у звичайному магазині такі права реалізувати легше.

Отже, якщо Вам принципово розраховуватися лише платіжною карткою, Ви маєте на це право. Так само, як і скаржитися про порушені права споживача. Норми прописані в українському законодавстві. Щодо POS-терміналів, то вони повинні бути (місця зазначені в постанові Кабміну №878). У разі технічних проблем – порушенням це не є. Однак можете вимагати вказати причину. У будь-якому випадку, купуйте так, як саме Вам зручно. А свої права завжди захищайте!

Інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.

Права споживачів: що робити, коли в магазині не приймають картку