З 1 січня 2019-го хочуть запровадити посилений контроль за статками заможніх українців. Відповідний законопроект розробили у Мінфіні. 19 липня документ з’явився у порядку денному профурядового комітету. Тобто за крок до того, як його розгляне Кабмін. Однак Міністерство фінансів проект відкликав, бо акт не зовсім відповідає заявленим цілям. Далі в статті – чого прагне Уряд і хто вони – багаті українці?

Посилений контроль. Мета законопроекту

Контролювати доходи багатіїв важливо, якщо дивитись зі сторони обміну інформацією з іншими країнами. Коли законопроект не ухвалять, то з’явиться для України ризик не пройти експертне оцінювання країнами-партнерами. Воно ж призначене на четвертий квартал 2018-го. Наслідки можуть бути катастрофічними. Зокрема, український бізнес може бути обмеженим або операції заблокованими з боку іноземних конкурентів.

Ще однією причиною ухвалити проект є те, що в 2017-му Україна приєдналася до плану BEPS (Base erosion and Profit Shifting). Це комплекс міжнародних заходів з протидії розмиванню оподатковуваної бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, що розробили країни G-20 та члени ОЕСР.

Заможні українці – хто вони?

Для Мінфіну багатії – це ті, що відповідають наступним критеріям:

  1. платник є кінцевим бенефіціаром великого платника податків. Великим платником податків є юридична особа чи постійне представництво нерезидента в Україні, де обсяг річних доходів перевищує  50 млн євро. Або ж ті, що сплатили до державного бюджету більше 1 млн євро податків;
  2. в українця є десять або більше відсотків статутного капіталу чи права голосу придбаних акцій (доходи понад 1 млн євро за рік);
  3. річний дохід понад 50 млн грн.

Для заможніх українців передбачать штрафи за те, що несвоєчасно подали податкові декларації — 10% від суми нарахованого податку на доходи фізосіб.

Податківці матимуть можливість і право перевірити, чи правильні дані в податкових деклараціях. І це протягом 3 650 днів (10 років). Нині – протягом 1 095 днів після подання декларації. Також 2 555 днів, коли мова йде про операції трансфертного ціноутворення.

У Мінфіні кажуть, що така інформація дозволить виявляти осіб, які ухиляються від сплати податків. До того ж, запобігти виведенню коштів з України, наповнювати бюджет. Стосовно податків, то розмір підвищувати не збираються.

У Державній фіскальній службі найбільше знають саме про доходи чиновників і депутатів. Іншими словами тих, хто потрапляє під дію е-декларування. А з фізособами складніше. Адже тіньова економіка становить 33%. Це означає, що не всі добровільно декларують свої доходи. У 2018-му більше 507 тисяч подали декларації.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Податкова перевірка за участі нашого юриста. 

 

Посилений контроль: за статками багатіїв почнуть слідкувати?