Школа. Перший дзвінок. Так чекали цього моменту, готувалися, збирали дитину. Справжній ажіотаж і гарний прибуток для продавців шкільних ярмарок. Адже дитині потрібно від одягу до канцтоварів. Проте разом із цими клопотами з’явилось безліч інших. Тих, що підкинули безпосередньо вчителі. Додаткові кошти, аби дитина ні в чому не потребувала. Та чи законні вони насправді, чи є обов’язковими? Про побори в школі – далі в статті.
Побори в школі. Чи можливо їм протистояти?
Нові парти, штори, додаткові уроки тощо – все це потребує чималих витрат. Однак більшість батьків погоджуються на них, нібито цим забезпечують усім необхідним свою дитину. Проте не помічають, як опиняються в цьому круговороті й дедалі поборів все більшає. Пам’ятаєте, як колись у школах старшокласники “ставили на лічильник” менших, вибиваючи гроші?! Так от, ситуація з теперішнім часом має велику схожість. Тільки вже з боку вчителів, які діють за правилами керівництва.
Нерідко батьки скаржаться на занадто великі побори, проте нічого не роблять для того, щоб протистояти цьому. А й правда, як це зробити?
Насамперед, слід запам’ятати, що здавати кошти, займатися всілякими прибираннями маєте виключно за власним бажанням, тобто добровільно. Змушувати ніхто не має права!
Фінансування навчальних закладів відбувається за рахунок бюджетних коштів. Якщо ж у школі не вистачає грошей, наприклад, на фарбу, то ані учня, ані батьків турбувати не мають права. Кожного року у навчальному закладі формують бюджетний запит. Далі відправляють його в управління освіти, де й надають кошти, зважаючи на потреби закладу.
Побори в школі. Чи можливий контроль над використанням грошей?
Серед обов’язків шкіл – публікації фінансової звітності. Вони повинні бути або на власних інтернет-ресурсах, або ж міститись на ресурсах місцевих відділів і освітніх департаментів. А вся документація повинна мати відкритий доступ. Таким чином, батьки матимуть можливість провести аналіз стосовно здачі коштів чи то на ремонт, чи на інші потреби. У разі відсутності публікованих документів, можна спершу звернутися до шкільного адміністратора, а вже потім до Управління освіти.
У Законі України “Про освіту” (ч. 2, ст. 78) йдеться, що фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів. А також за рахунок спонсорських батьківських коштів, але добровільних.
Як зазначають у Департаменті освіти і науки, варто розрізняти такі поняття, як: побори та забаганки.
У разі звернень до батьків за фінансовою допомогою, то є право запитати, скільки грошей виділено з місцевих бюджетів, яким чином їх розподілили. А потім вже вирішувати, чи допомагати.
Якщо мова йде про благодійну діяльність, то школа може відноситись до неї (ЗУ, ст. 6). Сам же договір про благодійну пожертву не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Коли ж працівники школи змушують здавати “добровільні” внески, то батькам варто все-таки зібратися та йти в місцеву владу. А якщо і тут результату немає, то в прокуратуру.
При порушеннях прав, слід звернутися до правопросвітницького проекту Мін’юсту “Я МАЮ ПРАВО!”. Там не лише проінформують стосовно прав, а й допоможуть отримати безкоштовного адвоката.
Добровільні пожертви мають право контролюватися батьками. Це логічно знати, куди йдуть гроші. Таким чином, кошти варто передавати шкільному бухгалтеру чи перераховувати на особистий рахунок навчального закладу. Після просити звіти стосовно витрат.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.