Усі знають, що за дітьми необхідно дивитись, особливо на дорозі. Вони бувають непередбачуваними… Ніби йде спокійно поручі із батьками, а потім враз і побігло кудись. В дитячих думках розібратися важко, бо вони самі не знають чого хочуть, а бажання виникають за секунду, так само як і змінюються. Тому батьки зобов’язані берегти своє чадо, вчити правилам дорожнього руху, можна навіть в ігровій формі. Оскільки так дитячі голівоньки краще запам’ятовують. Чому необхідно вдягати маля у яскравий одяг, чому вчити та як – далі в статті.
Пам’ятка для батьків і водіїв. Світловідбиваючі елементи
Світловідбиваючі (світлоповертаючі) елементи – необхідні елементи на авто, велосипедах, спеціальному одязі пішохода, що повертають світло фар і привертають увагу водія.
Найефективніше розмістити світлоповертаючі елементи якнайнижче до землі.
Ближнє світло фар має межу дальності освітлення: чим ближче до об’єкта авто, тим вище підіймається межа освітлення. Для того, щоб бути добре видим, необхідно, щоб світло було знизу. Так у водія буде більше часу на реакцію та гальмування.
Також варто, щоб на дитині були світловідбиваючі стрічки.
Залежно від умов гальмування зі швидкості 60 км/год гальмівний шлях може становити від 25 до 150 метрів.
Чому слід одягати дітей у яскраве?
Темний одяг зовсім не видно, коли погані погодні умови чи вночі. Тому яскравість – це помітність.
Обираючи яскраве пальто, куртку, светр, рюкзак тощо, можна вберегти дитину. Особливо, якщо на цих речах будуть світловідбиваючі елементи. Таке правило стосується й дорослих.
Об’єкти на дорозі, що заважають водієві вчасно побачити дитину
Такими можна назвати: неправильно припарковані авто; незаконно розміщені рекламні щити чи будки біля краю дороги. Вони ж і можуть стати причиною наїзду на пішохода, оскільки дитину через них не видно.
Дитину варто навчити завжди зупинятись перед тим, як перейти дорогу. Такий простий рефлекс може вберегти життя.
Спокійно переходити дорогу, не поспішати, тим більше не перебігати.
Переходити дорогу через перехід прямо, а не навскоси.
Батьки ж самі мають дотримуватись цих правил, адже діти копіюють поведінку дорослих.
Чому лише знання не можуть врятувати малюків?
Дитина дошкільного та молодшого шкільного віку не здатна повністю контролювати свою поведінку. Тому може випадково з’явитись на дорозі. При цьому її поведінка у стресовій ситуації непередбачувана.
У дітей лише з 9-10 років формуються механізми та здатність до концентрації уваги, до адекватних дій на конкретні подразнення.
Дії дітей до 5-6 років керуються зазвичай підкорковими центрами. У малюків несталість процесів головного мозку, активність спрямовані на пізнання навколишнього світу – схильність до відволікання та імпульсивної поведінки. На дорозі це може стати ціною в життя.
Для того, щоб підвищити безпеку дітей, потрібно більше розповідати, грати, тобто навчати в ігровій формі, а також розвивати увагу.
Ігри, що підвищують довільну концентрацію уваги: розрізані малюнки, рамки-вкладки, пазли.
А групові та парні ігри: “їстівне-неїстівне”, “ладушки”, “не кажи так, не кажи ні”.
Формування умовних рефлексів
Для дітей молодшого дошкільного віку важлива наочність. До прикладу, можна 10 разів пройти на зелене світло.
Для дітей, які гарно розмовляють. Найбільш важливе схвалення чи пояснення словами. Потрібно розповісти 5-10 разів дитині 5-7 років щодо необхідності проходити на зелене світло для того, щоб це було на свідомому рівні.
Для “некерованих” дітей з 3-4 років. Можна використовувати формулу “стоп-зупинись-подумай-зроби”.
Коли дитина особливо неуважна, то слід:
- при розмові дивитись їй в очі;
- робити акцент на тому, що дозволяєте, а не забороняєте;
- використовувати менше слів;
- показувати наочні приклади;
- хвалити за уважність.
Моделі поведінки
Існує закономірність, що модель поведінки дорослих у родині є основою життєвої позиції, характеру дитини, її комплексів.
Щодо дошкільного віку, то тут діє авторитет “батьки-діти”. З часом, коли діти накопичують власний досвід і знання, формальний авторитет знижується.
Скористайтеся шансом, поки діти маленькі, розповідайте про безпеку дорожнього руху. Важливо самим дорослим показувати приклад.
Психологічні травми дітей після ДТП
Насамперед, важливо зазначити, що існує 2 типи людської пам’яті. Одна є швидкою, пам’ять функціонує від народження, фіксує первинне несвідоме сприйняття подій. До прикладу, відчуття сильного страху, болю. При цьому відсутнє відчуття минулого часу.
Інший вид – автобіографічна пам’ять. З’являється після 2 років, коли дитина починає говорити, є частиною свідомої реакції на подію. При цьому спогади контрольовані, є суб’єктивне відчуття часу.
Одразу після ДТП дитину частіше переслідують страх, тривога, знервованість. ДТП породжує сильний психофізичний страх, тому спогади про травму виринають самостійно, так само як і супроводжуючі емоції.
У більшості випадків після дорожньої аварії в дітей розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Для того, щоб уникати неприємних спогадів дитина боїться та навідріз відмовляється сідати в авто. Виходячи з цього, з’являються фобії, підвищена тривожність, депресії, знижується активність. У таких випадках краще звернутися за допомогою психолога чи психотерапевта.
Важливо не боятися звертатися до лікарів, адже симптоми можуть проявитися в зовсім нехорошому руслі.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті Ваш юрист.