У статті 40 Кодексу законів про працю йдеться, що трудовий договір, який укладають на невизначений строк і той, що на певний строк працедавець може розірвати тільки в певних випадках. У Державній фіскальній службі розповіли, які вони. Більш детально про офіційне працевлаштування та розірвання трудового договору – далі.

Офіційне працевлаштування. Випадки, коли власник може розірвати з працівником трудовий договір

Отож далі розірвання трудового договору за умов, якщо:

  • в організації виробництва і праці щось змінюється, проводять реорганізацію, підприємство стало банкрутом або відбувається перепрофілювання, скорочують чисельність чи штат співробітників;
  • працівник займає посаду, що має невідповідність і перешкоджає виконанню роботи (наприклад, недостатня кваліфікація, стан здоров’я);
  • працівник систематично не виконує своїх обов’язків, які прописані в трудовому договорі, не слідує правилам за внутрішнім трудовим розпорядком. Це в разі, коли працівник вже притягувався до дисциплінарного чи громадського стягнення;
  • співробітник без поважних причин був відсутнім на роботі. Прогулом вважаються 3 години і більше;
  • не з’являвся на роботі впродовж 4 і більше місяців. Не рахується відпустка по вагітності і пологах, інші захворювання (мають бути докази). У працівників, що втратили працездатність внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, не мають права відбирати посаду. Місце роботи зберігається до того, як особа відновить працездатність або встановить інвалідність;
  • колишнього працівника поновлюють на посаду;
  • з’явився на роботі напідпитку чи в наркотичному стані;
  • на роботі працівник щось вкрав. Може вплинути на звільнення розкрадання навіть дрібного майна власника. Проте за судовим рішенням або постановою органу;
  • призов або мобілізація власника-фізособи під час особливого періоду тощо.

У пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КзПп вказано, що звільнення за вищеописаними підставами можливе, коли немає можливості перевести за згодою працівника на іншу роботу.

Працівники ДФС наголошують, що звільнення співробітника за бажанням власника недопустиме, якщо це відбувається, коли особа має тимчасову непрацездатність. Окрім звільнення за пунктом 5 відповідної статті. Також це стосується періоду, коли працівник у відпустці.

Як видно з вищевказаних випадків, не відноситься щодо умов повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Роботодавцям, які порушують трудове законодавство передбачені серйозні штрафи.

Похожее изображение

 

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Зміна причин звільнення через суд.

Офіційне працевлаштування: коли можна розірвати трудовий договір?