Для того, щоб шлюб тримав юридичну силу, потрібні певні умови його укладання. Стаття надасть перелік та пояснення таких умов, а також пункти, що унеможливлюють потрапляння під вінець.
Умови, що дають можливість узаконити шлюб:
- Досягнення шлюбного віку. За статтею 23 Сімейного кодексу право укладати шлюб мають лише ті особи, що досягли шлюбного віку. Цифри такі: вік, коли жінка уже може взяти шлюб – сімнадцять років, для чоловіка – на рік більше, вісімнадцять років. Дана умова пояснюється тим, що люди, котрі одружуються повинні не просто сформуватися фізично. А й досягти психічної та соціальної зрілості. Проте, як і у кожному правилі, тут є винятки. Суд може надати відповідне рішення про надання права укласти шлюб неповнолітній особі, якщо їй уже виповнилося 14 років, а причини даного шлюбу досить вагомі. Наприклад, вагітність.
- Добровільність шлюбу. Ця умова дуже важлива, адже шлюб – це вільна згода чоловіка та дружини, тут не місце примусу. Важливо зазначити, що право укладати шлюб мають тільки дієздатні особи, що відповідають за свої слова та вчинки. Люди із психічними розладами, у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння такого права не мають, адже можуть не розуміти своїх дій, не контролювати їх.
Сімейний кодекс також передбачає ряд заборон, за яких шлюб не зможуть визнати дійсним і правомірним.
Вони наступні:
- Якщо чоловік або жінка на момент укладення шлюбу уже перебувають у іншому зареєстрованому шлюбі. Дана заборона виключень не має. Повторний шлюб можливий тільки після розірвання попереднього.
- Якщо жінка та чоловік мають родинні зв’язки прямої лінії споріднення. Тому неможливі шлюби між рідними братом та сестрою, також між двоюрідними, між тіткою/дядьком та племінником/племінницею, між батьком чи матір’ю та усиновленою дитиною.
- Якщо особу, що приймає шлюб, визнають недієздатною. Суд може постановити рішення про недієздатність тієї чи іншої особи на основі того, що вона не усвідомлює своїх дій та перебуває у стані психічного розладу. Дана заборона теж не має винятків, адже шлюб із такою людиною ставить під загрозу всю сім’ю, а також майбутніх дітей, що можуть з’явитися на світ внаслідок цього шлюбу.
- Якщо одна з осіб переносить важку хворобу. Така хвороба може бути небезпечною не лише для самої особи, а й для партнера та дітей (може бути спадковою). Проте така обставина припинення шлюбу є відносною. Важливо довести в суді наявність або ж відсутність даної хвороби, або її безпечність для близьких.
Свою специфіку має укладання шлюбу із засудженим. Така особа може відбувати покарання у спеціальних установах. Реєстрація такого шлюбу дозволена управлінням юстиції та виконується відділом реєстрації актів цивільного стану в тому районі, де розміщені виправно-трудові установи.
Подання заяви здійснюється так само, як і при звичайному шлюбі, хіба з тією відмінністю, що майбутнє подружжя заповнює заяви окремо, а вже обидві заповнені документи передаються до РАЦСу за місцем установи, де відбуває покарання один із подружжя. Штампи у паспортах також проставляються.
Отже, ретельно обдумайте своє рішення створити сім’ю, зважаючи на наведені заборони та специфіку. Пам’ятайте, що знати свої права – це ваш обов’язок.