Інтелектуальна власність – це право кожної людини на володіння, користування та розпоряджання результатів своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Фактично всі країни надають документи, які засвідчують першість у створенні, права володіти об’єктами інтелектуальної власності. Це – патент на винахід, промисловий зразок; свідоцтво на товарний знак, топографія інтегральної схеми, зазначення походження товарів; свідоцтво щодо реєстрації твору (мистецтво, література, наука). А в Україні, наприклад, реєструють ще й патент на корисну модель.
Дія патенту має властивість закінчуватись. Тому якщо власник не подбає про продовження охоронного строку, можуть з’явитись великі неприємності. Ще гірше, коли виявиться, що на ринку є схоже маркування товару. Як це може статись і про що має подбати власник, який хоче зберегти свої права інтелектуальної власності – далі в статті. Коли ж Ви лише на шляху до того, аби серйозно зайнятись власною справою, Вам у необхідна реєстрація ТОВ.
Інтелектуальна власність. Продукція одна – виробники різні
Перед тим, як випустити на ринок продукт, потрібно зареєструвати права на торгову марку та звісно упакувати товар. Але буває, що права інтелектуальної власності так би мовити забувають зареєструвати. З цього ж нічого хорошого не вийде. Приклад цьому наступна ситуація.
Інтелектуальна власність. Недобросовісна конкуренція
У затягнутій судами ситуації опинились два українських виробника рибної продукції. Впродовж деякого часу товариства “І.” та “Е.”застосовували для свого продукту схожу упаковку.
«І» перейшли на таке упакування раніше. До того ж, мали зареєстровані права на промисловий зразок. Але строк патенту скінчився, а власник не подбав про продовження охоронного строку.
У свою чергу, «Е» почало використовувати спірну упаковку власного виробництва на 9 років пізніше. Перед маркуванням своєї продукції, ТОВ подало документи, щоб зареєструвати торговельну марку. Таким чином, обидва зовнішньо однакові товари існували на ринку протягом певного часу. Проте в одного ТОВ вже не було прав так оформлювати, так як строк закінчився. А інший був повноцінним власником ТМ, адже пройшов реєстрацію.
Одночасне існування однакових товарів недопустимо, бо це як мінімум плутає споживача. Хто ж порушує права?
Права в того, хто перший
ТОВ “І” звинуватило “Е” в недобросовісній конкуренції. Антимонопольний комітет (АМК) підтримали “І” і визнали, що ті порушили права. Проте ситуація виявилась непростою, бо “Е.” мало власну зареєстровану комбіновану торговельну марку. Останні ж відреагували на звинувачення та звернулись до суду задля визнання рішення недійсним. І справа затягнулась на роки. Рішення весь час змінювались, справу кидали з одного в інший суд. Далі новий розгляд скасував рішення Антимонопольного комітету та зазначив, що це не є порушенням закону до тих пір, поки не встановлять факт видачі свідоцтва щодо порушення і його не скасують у суді. У свою чергу, Вищий господарський суд скасував попередні рішення частково. З одного боку, ТОВ «Е.» визнали актом недобросовісної конкуренції. З іншого, у ВГС наголосили, що АМК не має уповноваження забороняти «Е.» використовувати торговельну марку для своєї продукції.
Як висновок, щоб уникнути подібних ситуацій, важливо не лише зареєструвати права інтелектуальної власності, а й добросовісно їх використовувати. Бо будь-який виробник має враховувати споживчі інтереси. А люди орієнтуються в основу на зовнішній вигляд продукту. І коли бачитимуть перед собою однакові товари – можуть випадково придбати не те, що їм потрібно. Виробникам же будуть не на руку суцільні збитки, коли потраплять у подібну ситуацію.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Інтелект.власність.