Складнощі податкових спорів у суді мають різні причини. Для того, щоб не стати жертвою власної необізнаності у законах чи обставинах, серйозно поставтеся до наступних питань. Платник податків може мати необережність виявитися крайнім у справі нелегального провадження підприємницької діяльності. Як цього уникнути або хоча би мінімізувати негативні наслідки – читайте далі.

Бувають випадки, при яких договірні зобовязання підписує такий собідиректор, котрого нема“. Він потім звісно заперечує будьяку свою причетність до цієї справи і до товариства загалом. А от органи податкової служби мають право вказати у акті таке. У звязку із нелегальними правочинами фіктивної діяльності директора, наслідки податкових зобовязань переходять до платника податку. Навіть якщо документи бухгалтерського обліку формально підтверджені.

Платник податку може захистити себе зверненням до суду. Там він  зможе оскаржити податкове рішення, що суперечить його інтересам.

Є декілька зауважень. Фіктивне підприємство, а разом з ним фіктивний директор, не може провадити легальну підприємницьку діяльність.

Тому навіть облікові документи не можуть дати право проведення господарських операцій.

Особа, що вчинила акт фіктивного підприємництва, має своє визначення.  Особа, злочинна діяльність якої охоплює всю діяльність та не обмежується окремими операціями.

Суд зробить акцент на тому, що ограни влади повинні перевірити всі доводи. До того ж суд має провести перевірку кожного доказу окремо, щоб дізнатися про їхню правомірність та допустимість.

Необґрунтованість таких доводів може підтверджувати і ряд таких факторів:
·        Платник податків не може здійснити зазначені операції, враховуючи час, місце, ресурси, що необхідні для виробництва .
·        Умови для досягнення економічної діяльності відсутні або несприятливі. Відсутній персонал, немає коштів чи транспортних засобів.
·        Дії здійснюються щодо товару, що не вироблявся.
·        Первинні документи обліку теж відсутні.

Конституція України передбачає те, що юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер.
Повертаючись до проблеми фіктивного директора, важливо сказати таку річ. Факт заперечення директором участі у такій діяльності та зокрема підписання документів не завжди допомагає.

А при умові, що у Єдиному реєстрі вказаний саме цей директорце не свідчить про безтоварність операцій.

Верховний Суд до того ж передбачає те, що платник податків,  необізнаний у справі, не може нести відповідальності. В тому числі і за дії контрагента. Також він не має перевіряти реальність волі засновників та фіктивність директора.

Це рішення доводить те, що платник податків володіє індивідуальною відповідальністю. Тому не має відчувати на собі вплив негативних наслідків протиправних дій іншої особи. Зокрема, свого контрагента. 

Проект «Ваш юрист» допоможе уникнути таких проблем. Адже необізнаність може призвести до негативних наслідків. А платник податків виявиться крайнім. Та не варто панікувати. Юристи нашого проекту допоможуть розібратися із тонкощами податкових спорів у суді.

Директор, котрого нема. Податкові ризики: хто крайній?
Tagged on: