Одним з важливих інструментів фінансового розвитку держави є її борг. Тому залучення коштів, що передбачено умовами боргу, стає основою для зростання ресурсів. Це відбувається з метою провадження видатків бюджету чи фінансування цільових фондів. Такі боргові інструменти залучають для розширення меж фінансування та для розвитку територій.
Країни з перехідною економікою використовують боргове фінансування з певними цілями. Для того, щоб збільшити інвестиції та провести перебудову економіки шляхом введення інновацій. До того ж є випадки, коли такі кошти спрямовуються на вирішення соціальних проблемних питань.
Звісно не обійтися без негативних наслідків примноження державного боргу. Є випадки, коли розміри боргу перевищують межі, а структура виявляється зовсім невпорядкованою. Тоді економічний та соціальний розвиток держави зазнають негативного впливу. Відбувається тиск на грошовий ринок, зростає інфляція. А національна валюта може знецінитися. На цьому негативні наслідки не завершуються. Наприклад, можуть зрости виплати з обслуговування боргу. Чи скоротитися золотовалютні резерви країни.
Загальний борг країни містить державний борг, а також борги домогосподарств та підприємств (державної та приватної форм власності).
Важливо зауважити, що не треба мислити однобічно щодо питання нарощення державного боргу. Звісно, цей факт має негативне забарвлення, але є певні зауваги. Питання користування залученими активами не розглядаються. А оскільки, ефективне використання таких коштів стане запорукою прискорення зросту економіки, то такий підхід перетворює мінуси у невеличкі плюси. А разом з цим, залучення такого капіталу створить нові робочі місця. Виробничий потенціал зростатиме, як і дохід населення. Тому важливо дуже уважно ставитися до розподілу коштів та їх залучення у виробництво. Продумані та ефективні вклади допоможуть змінити показники заборгованості.
Формування державного боргу пов’язують із багатьма причинами. Наприклад, дефіцит державного бюджету, обов’язки із виплат компенсацій та соціальних виплат. Або ж від’ємне сальдо торговельного балансу.
Проте країни з перехідною економікою передбачають додаткові фактори. Недостатній розвиток підприємницької діяльності, низький рівень доходів громадян, неефективна діяльність державних установ. Крім таких об’єктивних причин є і суб’єктивні. До прикладу, неправильний розподіл залучених ресурсів, махінації із державною власністю. А також недопрацювання системи управління державним боргом.
Класифікація державного боргу – окреме питання. Адже застосовуються різні критерії розподілу. Наприклад, враховуючи суму та термін боргу, виділяють капітальний та поточний державні борги. Капітальний описує загальну картину заборгованості, вказує повну суму боргу. А поточний передбачає ту суму, що припадає на поточний період, найчастіше рік.
До того ж ця класифікація має свою структуру – капітальний борг визначається двома формами. Прямою (безпосередньо підлягає виплаті) та гарантованою(включає і поняття державних гарантій).
Також є такий розподіл, при якому враховується визначеність боргів. Це експліцитні – офіційно підтверджені, а також імпліцитні – не визначені на офіційному рівні.
Отже, державний борг – це питання складне і суперечливе. Не можна казати, що воно має тільки негативний вплив на державу–боржника. Адже часто саме державний борг стає мотивацією і поштовхом до реформ та змін у державі.