Боргова розписка. Чому варто оформлювати договір

Позичати гроші доводиться доволі часто. Сумлінний – борг віддасть. А що робити з тим, хто знехтував цим зобов’язанням чи просто зник? Знайома ситуація? Тоді ця стаття для Вас. У ній ми розберемось, що таке договір позики, розписка. Правила оформлення та наслідки недотримання вимог.

Договір позики та розписка

Договір позики – це угода між тією людиною, яка дає у борг (позикодавець) та тією, яка бере у борг (позичальник). Віддавати в борг можна не лише гроші, а й певне майно. На момент договору позичальник стає власником переданих речей. Договір можна укладати як усно, так і письмово. При цьому його можна нотаріально завірити. Разом із договором існує таке поняття як боргова розписка.

Боргова розписка – не є самим договором, а лише його підтвердженням, гарантією.

Особливих змістових вимог немає – вказуються сторони, які заключають договір, предмет і суму позики, термін, підписи. Щодо розписки, то її підписує лише позичальник. Корисно передавати суму позики при свідках, їхні підписи зайвими не будуть.

Відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 1047), письмова форма є обов’язковою, якщо сума боргу перевищує в 10 разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів (нині це 17 грн). Тобто, якщо це борг від 170 грн – розписка необхідна. Для юридичних осіб – у будь-якому випадку.

Усна форма договору

Можна, звісно ж, і в усній формі позичити гроші. Однак, як показує практика, тверда обіцянка часто не відповідає дійсності. Тому кращим варіантом є письмове підтвердження, яке у разі чого може послужити доказом у суді. Без розписки довести предмет і суму боргу важко. Отже, боргової розписки позичальника достатньо, однак із документом є гарантія.

Написання розписки. Основне

При написанні варто зазначити:

  1. дату складання;
  2. місце;
  3. ПІП позичальника, його місце проживання й паспортні дані, ID код;
  4. ПІП позикодавця, паспортні дані, місце проживання;
  5. суму боргу, валюту (прописом і цифрами);
  6. дату повернення боргу;
  7. підписи обох сторін (якщо при свідках, то і їхні, а також ПІП, паспортні дані, місце проживання).

Доцільніше, якщо договір позики буде надрукований із використанням вищезазначених моментів.

Розписка пишеться від руки. Пише її позичальник. У випадку, коли сторони між собою домовилися про відсоток від суми боргу (прострочення), то варто це конкретизувати. Якщо ж відсотки не записані, то згідно із законодавством забезпечується розмір в обов’язковому порядку, де позикодавець у будь-якому випадку має право стягнути штраф. Позичальник у разі прострочки повинен повернути борг, враховуючи індекс інфляції.

Як уже зазначалося вище, має бути прописана валюта, в якій позичалися гроші. Відповідно, повернення боргу має бути саме в такій. Якщо у розписці чи договорі немає кінцевої дати, позичальник має повернути борг протягом місяця. При поверненні останньому необхідно забрати боргову розписку, інакше це може послугувати не на його користь.

Нотаріально посвідчувати розписку не обов’язково, за бажанням.

Отже, для того, аби спати спокійно потрібно мати письмове підтвердження надання позики. Ситуації бувають різними й зовсім непередбачуваними. Якщо ж Ви потребуєте консультації наших юристів, інформацію можете отримати на сторінці Стягнення боргу (позики).

 

Боргова розписка – чому її варто оформлювати