Працівник за сумісництвом: як його звільнити та чи виплачується вихідна допомога?

Нині багато людей працюють на двох роботах. Це і називають сумісництвом. Настає час, коли необхідно розірвати трудові відносини. Чи то за ініціативою працівника, чи того захотів роботодавець. Саме ж оформлення припинення договору залежить не лише від того, хто є ініціатором, а й від форми сумісництва. Загалом, процедура звільнення ідентична до загальної. Який порядок, чи потрібно виплачувати вихідну допомогу працівнику – далі в статті.

Працівник за сумісництвом. Процедура звільнення

Якщо працівник самостійно прийняв рішення звільнитися, то йому необхідно написати заяву. У ній описати причину. Розглянувши заяву, роботодавець приймає рішення, чи може просто зараз відпустити працівника. Зазвичай, необхідне відпрацювання протягом 2 тижнів. Коли ж рішення щодо звільнення прийняв роботодавець, то про це він повинен сповістити працівника, розірвавши договір. Це потрібно зробити за 2 тижні до дати звільнення. Готується 2 примірники. Один – із датою та підписом лишається у роботодавця, інший забирає працівник. До того ж, вноситься запис у трудову книжку.

Про умови роботи за сумісництвом працівників держпідприємств ідеться у Наказі Міністерства праці, Мін’юсту і Мінфіну України. Підстави мають бути передбачені відповідно до законодавства.

Такі підстави для сумісників стосуються лише державних установ, організацій. На інших підприємствах – на загальних підставах.

У КЗпП (ст. 43-1) зазначено, що для того, аби розірвати трудовий договір з ініціативи власника, не потрібна згода профспілки.

Коли ж працівник уклав договір про роботу за сумісництвом з комерційним підприємством, його звільняють на загальних підставах. У таких випадках – за згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Окрім того, виплачується вихідна допомога, згідно до загальних норм.

Звільняючи сумісника за рішенням роботодавця, виплачується вихідна допомога на загальних засадах.

Відповідну допомогу виплачують сумісникові, якшо його звільняють:

  • у зв’язку з призовом чи вступом працівника або власника – фізичної особи на військову службу. А також направленням на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на певний період (не більш як на один рік (п. 3 ст. 36 КЗпП);
  • якщо працівник відмовився переводитись на роботу з підприємством в іншу місцевість. А також це пов’язано з відмовою працювати через змінені умови праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
  • якщо на виробництві праці суттєві зміни, тобто ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);
  • якщо на роботу поновлюють старого працівника (п. 6 ст. 40 КЗпП);
  • якщо власник порушив норми законодавства про працю чи умови колективного/трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП).

В інших випадках вихідна допомога не виплачується.

Згідно із КЗпП (ст. 47) роботодавець повинен у день звільнення видати суміснику трудову книжку та з ним розрахуватися у відповідний строк (ст. 116 КЗпП). До того ж, працівникові повинен видати копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.

Працівник за сумісництвом: як його звільнити та чи виплачується вихідна допомога?