Нині в Україні існує популярний спосіб найняти співробітника не за трудовим договором, а як підприємця на єдиному податку. Така схема проста та розрахована на те, аби не платити зайвого в казну. Із майбутнім працівником роботодавець заключає договір підряду. Працівник виконує роботу чи надає певні послуги для компанії, вона ж платить за це гроші, які перераховує на рахунок підприємця. Такий статус отримати легко. Підприємцеві (ФОП) достатньо зареєструватися платником єдиного податку 3-ої групи. У чому перевага такого виду працевлаштування, чи не постраждає від цього сам працівник – далі в статті.

Працівник-підприємець. Для роботодавця – суцільні переваги

Насамперед, роботодавець зможе зекономити на сплаті податків. Це пов’язано з тим, що за працівника у штаті необхідно кожного місяця платити 18% податку на доходи фізичних осіб, 22% Єдиного соціального внеску та 1,5% військового збору. Усе разом становить понад 40%.

Коли ж співробітник – підприємець єдиного податку, інша сторона знімає з себе фіскальне навантаження. Разом з тим, роботодавець не париться щодо вимог, які зазначені в Кодексі законів про працю.

Найпростіше в цій схемі – реєстрація працівника як підприємця. За цю справу легко беруться Центри надання адмінпослуг. До того ж, у цьому допоможуть і юристи з бухгалтерами. Щодо звітності, то справа нехитра. Так, вона потрібна, бо гроші йдуть виключно на банківський рахунок. Нерідко для здачі звітності роботодавець залучає власну бухгалтерію.

Чи вигідно це працівникові?

Певною мірою, так. З працівника знімається частина податкових обов’язків, бо роботодавець оплачує ПДФО, ЄСВ і військовий збір не зі своєї кишені, а відрізає їх від так званої брудної зарплати. З цієї причини деякі компанії вважають, що офіційно вигідно платити лише частину зарплатні, іншу – в конверті.

Коли ж співробітника зареєстрували як СПД, то він отримує гроші відповідно до актів виконаних робіт. Раз на квартал сплачує 5% податку. А також суму ЄСВ у розмірі 22% мінімальної з/п. Щодо військового збору, то його підприємці не сплачують.

Що означає договір підряду?

Такий договір не прив’язує людину до одного робочого місця. Тому для працівника такий вид – можливість підробляти на стороні. У тому числі, вести бізнес. За своєю суттю СПД-підрядник повинен лише виконати роботу в зазначений час.

Компаніям до душі відповідне “працевлаштування”, коли мова йде про торгових представників, кур’єрів, страхових агентів, водіїв, програмістів і розробників. Це працівники, які не займають простір в офісі. А більшу частину часу проводять за межами приміщення.

Наявність СПД можливо піде на користь для майбутнього бізнесмена. Після розриву відносин з роботодавцем у співробітника вже буде готовий ФОП разом із історією діяльності. До того ж, з’явиться можливість брати кредити, брати участь в тендерах тощо.

У чому полягають мінуси?

Для працівника, якщо він оформлений за нормальним трудовим договором, є вихідні, можливість брати відпустки, лікарняні, претендувати на певний графік роботи. У цивільно-правовому договорі – зазвичай жодних прав працівника. Вказується у більшості випадків лише оплата за надані послуги чи виконану роботу.

Якщо звісно з роботодавцем нормальні відносини, то з ним можна домовитися взяти на певний час відпочинок. При цьому, на виплату відпускних розраховувати не варто. Хоча все це в кінці може компенсуватися за рахунок різниці в доходах ФОП і найманого працівника. Окрім того, роботодавця може не хвилювати таке питання, як створення сприятливих умов праці. Тому стола, стільця, комп’ютера чи ще якогось бажання робочого комфорту може й не виявитися. З іншого боку – такі речі обговорюються та вирішуються.

Існують певні ризики

У більшості випадків супроводжувати СПД є морокою самого ФОП. Це означає, що доведеться складати звітність, її здавати в ДФС, стежити за сплатою податків. У тому випадку, коли роботодавець сам згоден вести працівника, то теж можуть виникнути проблеми. До прикладу, бухгалтер має не лише довіреність на підпис документів, а й і доступ до клієнт-банку. Це загрожує тим, що компанія почне ганяти через рахунок співробітника-підприємця гроші. А в результаті – підставить перед податковою.

Ще один випадок, коли враз може нагрянути інспекторська перевірка. Деякі менеджери знаходилися на своїх робочих місцях в офісі. Роботодавець вважав, що раз вони на видноті, то ніхто нічого не запідозрить. Однак виявилося навпаки. Зненацька прийшли інспектори і, поспілкувавшись із двома співробітниками, зрозуміли, що вони не оформлені по трудовому договору. Ця історія закінчилася для компанії штрафом у 200 000 грн. Після цього усіх працівник вирішили оформити.

Ще однією неприємністю може бути несподіване розірвання робочих відносин, тобто без попередження. Це загрожує тим, що за зроблену роботу можуть і не заплатити. Після так званого звільнення, працівник не зможе розраховувати на допомогу від держави (стати на облік біржі праці).

Радує те, що зміст СПД в разі тривалого простою не виллється у великі витрати. Якщо немає обороту, єдиний податок не сплачується. Проте залишається ЄСВ. Щомісячна сума у 2017 році – мінімум 704 грн. З 2018-го через зріст мінімалки ЄСВ становитиме на 16% більше.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сайті.

Працівник-підприємець: у чому перевага такого працевлаштування?
Tagged on: