Кохати і бути коханими – цього бажає кожен. За своєю природою, чоловік не може без жінки, а жінка без чоловіка. Закохані починають будувати відносини. Проходять етапи, пізнають одне одного. І ось, нарешті, знають свою половинку краще, ніж будь-хто інший. Зароджується сім’я. Повага, розуміння, кохання – усе так легко й невимушено. Згодом народжується дитина… Для багатьох із батьків – це суцільне випробування, стрес, адже почалося нове життя, з’явилися нові турботи. Про правила, які необхідно дотримуватися та що робити, коли один із батьків відмовляється брати участь у вихованні свого чада – далі у статті.
Що таке батьківські права? Які права матері та батька?
Це поняття означає особисті немайнові та майнові права та обов’язки щодо їхніх дітей, передбачені законодавством для здійснення необхідного виховання, розвитку, матеріального забезпечення, захисту прав та інтересів дітей.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України батько та мати мають рівні права й обов’язки щодо дитини.
Як назвати малюка та на чиє прізвище його записати – вирішують обоє батьків.
Батько, так само, як і мати має право вирішувати, за якими методами виховувати дитину (звісно, якщо це не суперечить моральним аспектам та закону).
Мати не має права обмежувати батька у спілкуванні зі спільною дитиною, окрім випадків, коли таке рішення приймає суд.
Якщо батько не проживає з дитиною – все одно має право на особисте спілкування. А також на безпосередню участь у вихованні дитини. Дитина по досягненню 14 років має право самостійно визначати, з ким із батьків вона хоче проживати.
Роль батька та матері залишається незмінною та не залежить від того, чи перебували у шлюбі. Розірвання шлюбних відносин не впливає на обсяг їхніх прав, не звільняє від обов’язків.
Що робити у випадку, коли батьки живуть окремо й ніяк не можуть дійти згоди у вихованні дитини?
Подібними спорами займаються органи опіки та піклування чи суд. До прикладу, з ким проживатиме малолітня дитина. За заявою батька, орган опіки та піклування визначає його участь та способи спілкування, так як він, наприклад, проживає окремо від дитини. Коли матір якимось чином перешкоджає батькові – справою займається суд (при наявності відповідної заяви). У судовому порядку вирішують періодичність побачень, їх місце та час, можливість спільного відпочинку.
Батьківські права. У яких випадках можуть їх позбавити?
- якщо батьки забули дитину в пологовому будинку і протягом 6 місяців так і не виявили інтерес у вихованні;
- свідомо ухиляються від виконання обов’язків по вихованню дитини, не турбуються про розвиток, навчання, здоров’я, необхідне харчування та не намагаються створити нормальні умови для проживання тощо;
- жорстоко поводяться з дитиною, застосовують аморальні методи виховання;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами (для підтвердження цих фактів мають бути відповідні медичні висновки);
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (непосильна праця, проституція, злочинна діяльність, жебракування);
- засуджені (вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини).
Рішення про позбавлення батьківських прав приймає суд. Попередньо, розглядається позовна заява. Її може подати один із батьків; опікун чи піклувальник; особа, в сім’ї якої проживає дитина; заклад, в якому перебуває дитина (лікарня, школа й т. ін.); орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, якщо їй 14 років.
Наслідки позбавлення батьківських прав матері чи батька.
Батько чи мати можуть втратити право на спілкування з дитиною. Без їхньої участі можуть змінити прізвище чи ім’я дитини, місце проживання. Одним словом, звільняються від обов’язків щодо виховання. Відповідно, перестають бути законними представниками дитини. Будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми, в таких випадках отримувати не можуть. Такі батьки не мають права на усиновлення іншої дитини. А також не можуть претендувати на успадкування після дитини, окрім заповіту.
Важливо! Особа, яку позбавили батьківських прав, продовжує утримувати дитину. Іншими словами, якщо батько сплачував аліменти, після позбавлення прав від обов’язків не звільняється. Лише суд вирішує, чи можуть батьки бачитися з дитиною. Для цього подається заява на право побачень.
Якщо дитину вже усиновили або ж вона досягла повноліття – поновити батьківські права неможливо! В інших випадках, з відповідною позовною заявою, суд перевіряє, чи змінилася поведінка батьків чи певні умови, вислухати думки, з ким проживає дитина. У свою чергу, сама дитина, незалежно скільки їй років, має сказати своє слово. Якщо суд відмовляє у поновленні прав, повторно можна буде звернутися з цим питанням лише через рік.
Інформацію про консультування з питань шлюбно-сімейних правовідносин, Ви можете отримати на сторінці Визначення порядку участі у вихованні дитини.