Коли фізична особа стикається із заборгованістю, то варто врахувати кілька моментів. З ними пов’язана колекторська діяльність, що часто викликає багато суперечок та неточностей. Для того, аби зрозуміти, хто такі колектори, сферу їхніх можливостей та прав, чи можуть вони перевищувати свої повноваження. Як цього уникнути та насамперед – як знайти для цього законні підстави. Читайте далі.
Жоден законодавчий акт конкретно не регулює діяльність колекторів, проте вона також не забороняється жодним законом України.
Щоби розібратися із метою їхньої діяльності та вимогами до неї, варто зазначити, що закон прирівнює колекторів до суб’єктів господарювання.
Основною функцією їхньої діяльності є стягнення боргів. Часом це визначається і як послуга, що надається такими особами кредиторам. Якщо це так, то колектор стає посередником між боржником та кредитором. А це означає, що він набуває нових можливостей, до прикладу, може змінювати обов’язки сторін. Тут необхідно вказати таку важливу річ, як те, що досить часто колектори можуть змінювати навіть розміри суми заборгованості, додаючи до неї штрафи та різні інші виплати.
Договір між колектором та кредитором стає підставою для здійснення основних функцій – стягнення боргу. Такі договори мають кілька видів: комісія, факторинг та доручення.
Колекторську діяльність вважають діяльністю фінансової установи на ринку фінансових послуг. Адже вона проводить операції факторингу.
Щоб захистити свої права, варто пам’ятати про випадки, за яких стягнення боргу є законним. Всі інші умови можуть вказувати на зумисне шахрайство, неточності та діяльність, що заборонена законом. Отже, до випадків законних підстав належать:
- Заборгованість стягується органами Державної виконавчої служби.
- Підставою є законне рішення суду.
- Був поданий виконавчий лист, а також відкрито виконавче провадження.
- Всі офіційні процедури дотримані
Проте, жоден із цих фактів не належить до сфери діяльності колекторів. Але вони можуть звернутися до суду із відповідним позовом з вимогою стягнення боргу.
Фізична особа, щодо якої провадиться стягнення боргу, має свої права у цьому процесі.
Кожен боржник повинен бути ознайомлений із договором між колектором та кредитором, вимагати його дані, завірені копії. Адже без таких документів можна говорити про незаконне стягнення боргу.
Також варто пам’ятати про те, що оскільки банк володіє інформацією про позичальника, то така інформація має лишатися таємницею. Її не можна розголошувати, винятком є проведення слідства.
Тому боржники повинні надати колекторам письмову згоду на обробку персональних даних та банківської таємниці.
До того ж закон вказує, що банківська установа може передавати конфіденційні дані клієнта колекторам на основі підписаного ними договору, адже він є достатньою підставою. Важливо пам’ятати, що неправомірною може вважатися не сама передача даних, а її розголошення.
Будьте уважними, вмійте захистити свої права та розпізнати ознаки неправомірного стягнення боргів.