Особливості такого поняття, як податковий борг, варто розглядати детально. У разі стягнення боргу при недійсності податкового повідомлення діють свої умови. Навіть тоді, коли платник не оскаржив таке податкове рішення.

Ті заперечення, що свідчать про незаконність податкового повідомлення, мають підтверджуватися не тільки формальним встановленням узгодженості зобов’язання, а ще й перевіркою акту з метою визначення ознак «дефектного акту» (більше того – їхньої відсутності).

Верховний Суд України вказує на те, що дефектними є ті акти, що були видані з порушенням тих вимог, що обов’язково мали бути виконані. У таких актів є свої різновиди. Це нікчемні акти – їхня юридична недійсність очевидна настільки, що їх не потрібно навіть скасовувати. Та заперечні акти, що характеризуються наявністю незаконних положень. Вони потребують скасування.

Є різні причини визнання акту нікчемним, але якщо повернутися до нашої теми, то податкові повідомлення підпадають тільки під заперечні акти. Це пояснюється тим, що може вказуватися лише загальна підстава скасування такого рішення. Якщо воно не відповідає вимогам законодавства. Тому і потрібно визнати таке повідомлення, як таке, що його не треба виконувати. Відбувається це шляхом оспорювання.

Суд має розглянути позов, надати йому правову оцінку. І навіть якщо платник не оскаржив податкове повідомлення, суд все ж повинен розбиратися у законності стягнення податкового боргу.

Свої особливості має стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця. Адже вона має певні ознаки юридичної особи. А її рахунки реєструються у податковому органі. Проте існує думка, що стягнення податкового боргу має регулюватися лише рішенням суду. А це має захищати права саме фізичної особи.

Ще є кілька важливих зауважень щодо процедури стягнення податкового боргу. Наприклад, що стосується комунальних підприємств або ж підприємств, що не підлягають приватизації. У них є спеціальна можливість виплатити борг за рахунок бюджету.

Якщо говорити про податковий борг підприємства, що перебуває у стані реорганізації, то обов’язок сплати визначеної суми переходить на правонаступника. Проте є свої особливості. До прикладу, у випадку, коли підприємство змінює назву, місце реєстрації чи правовий статус, то після проведення такої реорганізації права та обов’язки щодо погашення боргу повертаються у тому вигляді, у якому вони існували і до реорганізації. Якщо умовою зміни стає об’єднання підприємств, тобто кількох платників податків, то податковий борг сплачується відповідно до зобов’язань кожного окремого колишнього платника. Ті самі правила діють і у випадку поділу одного платника податків на дрібніші. Борг розподіляється між новими підприємствами пропорційно.

Якщо ж виникає ситуація ліквідації платника податків, то податковий борг виплачується з особистих коштів засновників.  Це у випадку повного припинення діяльності. Якщо ж ліквідується лише філія, то борг сплачує юридична особа.

Отже, як бачимо податковий борг має свої особливості та умови. Якщо у вас виникне потреба консультації з питань боргів та їх стягнень, звертайтеся до проекту «Ваш юрист». Фахівці нададуть вам усю потрібну інформацію.

Дефектні акти, ліквідація та інші особливості: податковий борг