Багатьох цікавить таке питання, як віддалена робота та поряд з цим законність прав. Не в усіх є можливість працювати в офісі чи приїздити кожного дня на роботу. З іншого боку, хочеться, аби все було законно, тобто офіційно працевлаштуватися. Чи можна, працюючи вдома, бути офіційним штатним співробітником та чи не порушуються права обох сторін у такому випадку – далі в статті.
Трудове право: віддалений, але офіційний співробітник
Відповідь на вищевказане питання є: так, можна!
Для початку розберемось, що таке віддалена робота та чому не слід плутати з таким поняттям, як фріланс.
Віддалений співробітник має ті ж самі права, що і працівник в офісі. З роботодавцем укладаються трудові відносини у вигляді трудового договору, видається наказ про прийом на роботу, вносяться записи до трудової книжки. Фрілансер – це також працівник, але його не зараховують у штат, при цьому він виконує роботу за домовленістю.
Укладаючи трудовий договір, обов’язковою умовою є узгодження робочого місця працівника – будинок, квартира чи інше місце за межами офісу.
Права віддаленого працівника. Трудовий договір
Працівник за межами офісу все одно отримує зарплатню, з неї так само вираховуються гроші на сплату податків, єдиного соціального внеску; обчислюється трудовий (страховий) стаж. Трудовий договір варто укладати письмово: вказати робоче місце, умови співпраці, назву та місцезнаходження сторін, посаду працівника (професія, спеціальність, кваліфікація) згідно Національного класифікатора професій. А також розмір зарплати чи правила її нарахування (оклад, надбавки, доплати, заохочувальні виплати). Разом з тим не забути й про час старту роботи. Щодо конкретних посадових обов’язків, то їх можна зафіксувати як і в договорі, так і в посадовій інструкції.
Правові відносини між роботодавцем і працівником
Роботодавець із працівником можуть домовитися про виконання роботи вдома, якщо для цього є чи створені необхідні умови, що відповідають вимогам (охорона праці, пожежна безпека, санітарно-гігієнічні).
Українське законодавство не регулює віддалену чи дистанційну роботу. Лише в статті 179 КЗпП є норма, що дає право тим, хто знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (6-ти – за медичними показаннями), працювати на умовах неповного робочого дня чи вдома.
У проекті Трудового кодексу є стаття 42. Вона регулює умови роботи вдома. У статті вказано, що між роботодавцем і працівником може бути домовленість щодо виконання роботи вдома. При цьому мають бути відповідні умови для праці. У трудовому договорі можна передбачити компенсацію щодо використання співробітником власного обладнання, інструментів. А також відшкодування інших витрат (напр., світло, вода тощо).
Про що говорить українське законодавство?
Законом не забороняється укладати цивільно-правові договори задля організації віддаленої чи дистанційної роботи (договір підряду/договір на надання послуг). У них можна зафіксувати обсяг виконаних робіт, розмір винагороди, терміни виплати, будь-які інші умови співпраці.
Договір, що має таку форму більше підходить для фрілансерів, де встановлені терміни та якість виконаного завдання.
Варто врахувати плюси і мінуси різних форм договорів. До прикладу, укладаючи цивільно-правовий договір, людина не має статусу працівника. Відповідно до цього, не має і права на відпустку чи лікарняний.
Якщо сторони домовились про працю за межами офісу, то повинні враховувати можливі ризики, компенсацію витрат (телефонний зв’язок, транспорт тощо).
В Україні нині існує проблема і вона стосується дистанційного співробітництва – це відсутність письмових домовленостей. У такому випадку обидві сторони законом не захищені.
Для того, аби працівник вчасно виконував роботу, роботодавець може про це подбати, вказавши у договорі терміни. Крім цього, роботодавець може завести журнал виробничих завдань, де зафіксувати обсяг завдань, термін, перелік виданих матеріалів, інших ресурсів. У такому разі за систематичне невиконання зобов’язань роботодавець може сміливо оголосити співробітнику догану, звільнити.
Як висновок, працювати вдома, маючи статус офіційного працівника, можна. Проте варто потурбуватись про письмове укладення договору. У ньому ж вказати робоче місце, місцезнаходження обох сторін, обов’язки, терміни, зарплату, інші умови співпраці. Разом з тим, не слід забувати, що віддалена робота і фріланс – речі різні.
Інформацію про консультування, Ви можете отримати на сторінці Трудове право.
