Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України, власність двох  або  більше  осіб  без  визначення часток  кожного  з  них  у  праві  власності  є  спільною сумісною власністю.

Існують такі ситуації, коли нерухоме майно знаходиться на праві спільної сумісної власності  двох або більше осіб та кожен з них зробив своє особисте розпорядження стосовно даного майна на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1226 Цивільного кодексу України, суб’єкт   права  спільної  сумісної  власності  має  право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності  до  її визначення та виділу в натурі.

Для того щоб спадкоємець мав право реалізувати своє право на спадщину після смерті спадкодавця,  який був співвласником  майна,  що знаходилось на праві спільної сумісної власності двох або більше осіб, йому необхідно  в  строк передбачений для прийняття спадщини, звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (виключенням є випадок, коли спадкоємець проживав постійно із спадкодавцем і, відповідно до законодавства, юридично є таким, який прийняв спадщину). В свою чергу після відкриття спадкової справи, під час оформлення спадщини, саме нотаріус має визначити частку спадкодавця в праві спільної сумісної власності на спадкове майно.

Слід зауважити, що в режимі існування спільної сумісної власності  діє принцип рівності часток співвласників. Так, відповідно до ч. 2 ст. 370 Цивільного кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України, у  разі поділу майна,  що є у спільній сумісній власності, вважається,  що частки співвласників  у  праві  спільної  сумісної власності  є  рівними,  якщо  інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, при переході права власності в порядку спадкування на майно, яке належало спадкодавцю в праві спільної сумісної власності, по суті мова йде про зміну режиму права сумісної власності: з сумісної спільної власності в сумісну часткову власність, то б то власність двох чи більше власників, частка кожного з яких у праві власності є завідомо визначеною у конкретній величині (наприклад:  1/2,1/3,1/4).

В даному випадку право спільної сумісної власності на майно  припиняється по відношенню до  інших співвласників, які не брали участі у спадкуванні частки померлого. Але при цьому  режим спільної сумісної власності щодо майна  інших співвласників продовжує існувати.

У випадку, коли спадкоємець та інші співвласники або декілька спадкоємців не погоджуються із визначенням розміру часток в праві спільної сумісної власності на майно, дане питання можна вирішити лише шляхом звернення до суду з позовною заявою «Про визначення часток в праві спільної сумісної власності на спадкове майно».

Сидоренко Інна, юрист «Ваш Юрист»

Спадкування частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно