Отримали акт податкової перевірки: що робити

Акт перевірки - це ще не рішення про сплату

Акт податкової перевірки фіксує висновки контролерів, але сам по собі не зобов'язує платника щось сплачувати - він лише підстава, на якій податкова згодом виносить податкове повідомлення-рішення (ППР). Саме тому етап акта - перший і важливий шанс вплинути на результат: обґрунтовані заперечення можуть зняти або зменшити майбутні донарахування ще до того, як вони перетворяться на грошове зобов'язання.

На цьому етапі адвокат аналізує акт, звіряє кожен висновок із первинними документами та з тим, як саме проводили перевірку. Часто вже тут видно слабкі місця позиції податкової - від помилок у розрахунках до процедурних порушень під час самої перевірки. Це частина роботи з оскарження результатів перевірки, і від її якості залежить, з яким матеріалом ви ввійдете в подальше оскарження ППР, якщо до нього дійде.

Заперечення на акт: строк і порядок

Якщо ви не згодні з висновками, заперечення та додаткові документи й пояснення подають протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (ст. 86 Податкового кодексу України). Пропуск цього строку не позбавляє права оскаржити майбутнє ППР, але втрачається сам етап, на якому можна вплинути на рішення ще до його винесення.

Подані заперечення стають невід'ємною частиною матеріалів перевірки. Контролюючий орган розглядає їх протягом 10 робочих днів і зобов'язаний завчасно повідомити дату, час і місце розгляду. Платник або його адвокат мають право бути присутніми на розгляді - про таке бажання варто прямо зазначити в самих запереченнях. Особиста участь дає змогу усно підкріпити аргументи й одразу реагувати на доводи перевіряючих.

Що включити в заперечення

Сильні заперечення - це не емоції, а конкретика. На кожен спірний висновок акта потрібен окремий контраргумент із посиланням на первинні документи: договори, видаткові й податкові накладні, акти, товарно-транспортні накладні, банківські платіжки. Там, де податкова донарахувала суми, доречні власні контррозрахунки, що показують помилковість її арифметики чи методики.

Окремий блок - процедурні порушення під час перевірки: вихід за межі предмета чи строків, відсутність законних підстав для перевірки, порушення порядку її призначення чи оформлення. Такі доводи зберігають цінність і надалі - вони можуть стати підставою для скасування ППР у суді. Чим повніше й документованіше заперечення, тим менше простору залишається податковій для безпідставного рішення.

Чи можна оскаржити сам акт перевірки: позиція Верховного Суду

Поширене запитання - чи можна піти в суд одразу проти акта, не чекаючи ППР. За сталою практикою Верховного Суду відповідь негативна: акт перевірки та дії посадових осіб зі його складання самі по собі не створюють для платника прав чи обов'язків - крім права подати заперечення. Тобто акт не змінює правового становища платника й тому не є самостійним предметом судового оскарження.

Правові наслідки виникають лише з винесенням ППР - саме його й оскаржують в адміністративному чи судовому порядку. А висновки, зафіксовані в акті, спростовують двома шляхами: запереченнями на етапі перевірки та згодом - в оскарженні ППР, винесеного на підставі цього акта. Тому спроба оскаржити безпосередньо акт зазвичай завершується закриттям провадження, і час, витрачений на неї, втрачається даремно.

Якщо ППР усе ж винесуть

Навіть за поданих заперечень податкова може винести ППР - заперечення не зобов'язують її змінити позицію. У такому разі захист переходить у наступну стадію: адміністративне оскарження до органу вищого рівня або позов до суду; покроково це розібрано в ситуації отримали ППР: що робити.

Тут і спрацьовує робота, виконана на етапі акта: добре складені заперечення з посиланнями на документи й процедурні порушення стають готовим каркасом для скарги чи позову. Тому навіть якщо заперечення не зупинили ППР, вони рідко бувають марними - вони формують доказову позицію, з якою заходять у спір.