Основними умовами укладення шлюбу є досягнення особами шлюбного віку та добровільність. Якщо перша умова ще має винятки у зв’язку з поважними причинами, то добровільність ставити під сумнів не можна. Однак, трапляються випадки, коли ця умова порушується. Тоді суд може прийняти рішення про те, що союз, де така умова порушена – це недійсний шлюб, незалежно від його тривалості чи ще якихось причин. Для такого визнання необхідно підтвердити, що даний шлюб укладався під примусом.
Якщо при реєстрації шлюбу, хтось із подружжя діяв проти власної волі, перебував під психологічним впливом чи тиском інших осіб, отримував погрози, був уведений в оману, то такий союз – недійсний шлюб.
Визнання шлюбу недійсним веде за собою ряд наслідків, зокрема правових.
Стаття 45 Сімейного кодексу України подає відомості про правові наслідки визнання шлюбу недійсним. Таке визнання впливає на всі права права та обов’язки між особами – анулює їх. Рішення недійсного шлюбу призводить до не тільки до припинення правовідносин, а й повертається до того становища, яке було до одруження.
Майно, набуте особами за період шлюбу, регулюється не сімейним правом, а нормами цивільного законодавства. Це означає, що поділ майна на частки здійснюється відповідно до праці та коштів кожної окремої особи, що доклалася до купівлі такого майна. Такі частки визначаються угодою або в суді. Кожна із осіб, що володіють майном, може користуватися частиною речі або цілою річчю, залежно від її характеру та у встановленому порядку. Якщо майно таки розділили на частки, то кожен із подружжя має право розпоряджатися своєю частиною на власний розсуд. Якщо є такий поділ неможливий, то можна зійтися на виплаті вартості такої частки колишній дружині чи чоловікові.
Проте, у випадку, коли один із подружжя у період шлюбу, який суд визнав недійсним, придбав майно на власне ім’я, неважливо, що – будинок, квартиру чи авто, то така річ лишається у його приватній власності і до поділу не придатна. Тільки якщо партнер доведе, що теж доклався до покупки такої речі.
Якщо хтось із такого подружжя змінював прізвище або брав собі подвійне, то він повинен повернутися до прізвища, що носив до шлюбу. Адже правова підстава зникла.
Оскільки шлюб визнано недійсним, то і шлюбний контракт анулюється.
Право на отримання аліментів теж скасовується. Якщо вони таки виплачувались, то сума таких виплат має повернутися платнику, адже аліменти втрачають правову підставу через недійсний шлюб.
Право проживати на житловій площі того із подружжя, хто є її власником, втрачається другою особою. Таку особу можуть виселити.
Ще одним правовим наслідком є позбавлення права на спадщину у разі смерті одного із подружжя. Адже зникають підстави спадкування за заповітом (дружина чи чоловік належать до першої черги). У випадку, коли спадщина була отримана ще до визнання шлюбу недійсним, то можна звернутися до суду, щоб такий спадкоємець повернув майно, що йому передали. Для цього треба довести недоброчесні наміри наживи.
Відповідне рішення суду щодо визнання шлюбу недійсним не поширюється на права дітей від такого шлюбу. Презумпція батьківства зберігається.
