Права батька дитини після розірвання шлюбу практично не змінюються. За статтею 141 Сімейного кодексу, у матері й батька рівні права та обов’язки щодо дитини, навіть після розлучення. Проте не завжди це відповідає прописаним законам. Виникають суперечки, спори, батьки починають ділити дитину або ж навпаки забувають про неї. Тим самим, перестають спілкуватись або цього не дозволяє робити той, з ким дитина. Які ж тоді права батька – далі.
Права батька. Нюанси після розірвання шлюбу
Варто запам’ятати, що батько має безперешкодне право на спілкування та зустрічі з дитиною (статті 153, 157 СКУ). Тобто матір не має права обмежувати в цьому.
Після того, як пара розлучилась часто виникають різноманітні спори. Особливо, що стосується дитини. Таким чином, існують і різні шляхи їх вирішення. Можна домовитись за допомогою мирних переговорів. Наприклад, укласти договір, де прописати відповідні нюанси. А є можливість і звернутись до суду. Щоправда тут насолити одне одному по повній. Але головне, шоб від будь-яких дій не страждала дитина.
Коли батьки не можуть дійти згоди, з ким проживатиме дитина
У Сімейному кодексі (ст. 160) вказано, що місце проживання дитини до 10-річного віку визначають обоє батьків. Від 10 років – батьки та дитина. А вже з 14 років дитині надається право вирішувати самостійно.
У разі спору, його можуть вирішити як органи опіки та піклування, так і суд. У процесі враховуватимуть, як батьки виконують свої обов’язки, як дитина ставиться до матері та батька, інші істотні обставини. До прикладу, не передадуть дитину тому, хто не заробляє, є алкоголіком або наркоманом, психічно неврівноваженим. Загалом, спори стосовно місця проживання малолітньої дитини можуть розглядати неодноразово.
Найчастіше дитина лишається з матір’ю. Остання ж всілякими способами перешкоджає батькові спілкуватись чи виховувати дитину. На це придумали механізм, який слугує захистом для одного з батьків. Насамперед, можна подати заяву до органу опіки, щоб ті визначили спосіб участі в вихованні, спілкуванні (ст. 158 СКУ). Так само можна прийти й до суду, подавши відповідний позов.
Суд, розглянувши справу, визначить роль батька стосовно його дитини. Зокрема, коли та де бачитись, як часто.
Коли ж судові правила всеодно не діють на того, хто перешкоджає, то слід іти далі – до органів держвиконавчої служби, аби судове рішення виконалось примусово.
На цьому теж можна не зупинятись. Допомогти можуть правоохоронці, які повідомлять, що в разі умисного невиконання судового рішення притягнуть до відповідальності. Про це говорить стаття 382 ККУ.
Коли докази щодо незаконного обмеження зібрані, у батька є право звернутися до суду з позовом про встановлення місця проживання дитини з ним (ст. 159 СКУ). Поряд з тим, той, хто ухиляється виконувати судове рішення, зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Визначення порядку участі у вихованні дитини.
