Розповісти правду громадськості – завдання кожного журналіста. Саме він висвітлює головні події, які відбуваються в країні, піднімає ті питання, відповіді на які не так легко знайти, та відкриває зачинені двері. Журналіст – це та людина, яка не боїться сказати правду. Однак за свої слова інколи доводиться відповідати.
Які основні права має журналіст?
Почнемо з того, що журналіст, як і будь-хто з нас має право на свободу слова. У своїй же діяльності – без перешкод збирати, використовувати та поширювати інформацію. При цьому, відвідувати державні органи влади, підприємства чи інші установи. Відкрито записувати інтерв’ю за допомогою будь-яких технічних засобів (телефон, відеокамера, диктофон). У рамках закону має вільний доступ до статистичних даних, архівів, офіційних документів. Із посвідченням журналіста, має право знаходитися в “гарячих точках”, місцях стихійного лиха, аварій, катастроф, бути присутнім на мітингах. Зібрану ж інформацію може поширювати як під власним ім’ям чи псевдонімом, так і анонімно.
При цьому журналіст повинен дотримуватися норм законодавства й не порушувати права людини. А також не розголошувати таємниці держави чи джерела інформації (якщо це потрібно). Звідси слідує, що журналіст не повинен забувати про кодекс професійної етики. Окрім оперативності інформування населення, має нести відповідальність за свої дії.
Що для журналіста означає поняття “протизаконності”:
- некоректний збір інформації шляхом перевищення своїх професійних повноважень;
- брехня, наклеп, недостовірна інформація, висміювання;
- поширення інформації без згоди чи певного дозволу;
- розголошення таємниць;
- державна зрада;
- втручання у судові справи на момент розслідування (не має права називати людину злочинцем до рішення суду);
- підкуп та хабарництво, викрадення інформації;
- привласнення чужих думок, творів, зазіхання на авторське право тощо.
У вищезазначених випадках, журналіст зобов’язаний визнати свою провину, вибачитися і виправити помилки. Усе це має зробити привселюдно, або в тих засобах масової інформації, де вчинив негарно. Для колег такий вчинок являється ганебним. А довіра й кар’єра може зруйнуватися.
Щодо виконання завдань, які доручила редакція, журналіст має право оспорити деякі моменти. А буває й таке, що навіть відмовитися від публікації. До прикладу, коли редактори перекрутили зміст тексту та внесли правки, які далекі від реальності чи бажання самого журналіста.
Журналіст повинен пам’ятати, що він служить для народу, з повагою ставиться до приватного життя людини, не висміює вади. Факти ж супроводжує об’єктивністю, а не оціночними судженнями.
Правові засади журналістської діяльності сформульовані у законодавчих актах держави та у міжнародних правових документах. А також прописані у Конституції України.
Журналіст має знати, що його інтереси захищені Кримінальним кодексом України. Згідно зі статтею 171, перешкоджати діяльності журналіста те саме, що перешкоджати роботі правоохоронців. Виходячи з цього, такі дії караються штрафом, арештом чи обмеженням волі на строк до 3 років. Переслідування журналіста – до 5 років обмеження волі. А також можливість обіймати певну посаду. Під переслідуванням розуміється не лише фізичне перешкоджання, а й примус до поширення інформації, шантаж чи будь-який інший психологічний вплив.
