Позов уже прийнято, але відповідач бачить ризик: він витратить кошти на адвоката, виграє справу, а стягнути компенсацію з позивача не зможе. Частина четверта статті 135 ЦПК України дає відповідачу можливість просити суд про забезпечення майбутніх витрат на професійну правничу допомогу. Якщо суд погодиться, позивач має внести визначену суму на депозитний рахунок суду.
Це не автоматична плата за саме право звернутися до суду і не покарання за слабкий позов. Відповідач повинен довести передбачену законом підставу та обґрунтувати прогнозовані витрати. Суд, у свою чергу, має оцінити конкретні обставини, а не просто перенести суму з договору з адвокатом до своєї ухвали.
Для позивача наслідок може бути серйозним. Якщо він не внесе кошти у строк, суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. Саме тому обом сторонам потрібні не загальні твердження про дорогий процес або недобросовісність опонента, а докази, які відповідають кожному елементу статті 135 ЦПК.
Два різні механізми в одній статті 135 ЦПК
Стаття 135 ЦПК регулює кілька ситуацій, які на практиці легко сплутати. Перша стосується витрат на конкретну процесуальну дію. Якщо учасник просить викликати свідка, призначити експертизу, залучити перекладача, витребувати або оглянути докази, суд може зобов'язати його попередньо оплатити відповідні витрати. Якщо клопотання подали кілька учасників, вони авансують суму в рівних частках. Коли дія відбувається з ініціативи суду, кошти можуть покласти на обидві сторони.
Несплата такого авансу впливає насамперед на процесуальну дію. Суд може відхилити клопотання, скасувати раніше постановлену ухвалу або вирішити справу на підставі інших доказів. Наприклад, сторона просить провести експертизу, але не вносить визначену суму. Це ще не означає автоматичного залишення всього позову без розгляду, проте справа може бути вирішена без висновку експерта.
Другий механізм передбачений частинами четвертою та шостою статті 135 ЦПК. Він захищає можливе право відповідача на відшкодування майбутніх витрат на адвоката та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи. Ініціатором тут є саме відповідач. Суд може зобов'язати саме позивача внести суму на депозит, а невиконання ухвали створює ризик залишення позову без розгляду.
Різниця має практичне значення для змісту клопотання і заперечень. Вимога оплатити експертизу обґрунтовується необхідністю та вартістю цієї експертизи. Вимога забезпечити витрати відповідача потребує окремої законної підстави, прогнозу правничої допомоги та доказів того, чому майбутнє рішення про витрати може залишитися невиконаним або чому позов має ознаки зловживання.
Тому перед підготовкою заяви треба точно визначити її предмет. Посилання лише на загальну назву «забезпечення судових витрат» не пояснює, які кошти, для якої мети і за якою частиною статті 135 ЦПК має внести учасник.
Помилка у виборі механізму змінює і наслідки. Несплачений аванс може позбавити сторону потрібної доказової дії, тоді як невнесений депозит може поставити під загрозу подальший розгляд самого позову.
Коли відповідач може просити депозит на майбутні витрати
Частина четверта статті 135 ЦПК містить дві основні підстави. Перша виникає, якщо позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов. Самої незгоди з вимогами недостатньо. Відповідач має показати конкретну процесуальну поведінку або обставини, які виходять за межі звичайного спору про факти чи тлумачення закону.
Завідома безпідставність не дорівнює майбутній відмові в позові. На початку справи суд ще не повинен остаточно вирішувати спір. Тому клопотання має спиратися на ознаки, помітні без повного розгляду по суті: повторне звернення з тотожними вимогами після остаточного рішення, штучне залучення учасників, суперечність власним документам позивача або інша поведінка, яка може свідчити про використання процесу не за його призначенням. Кожну обставину треба підтвердити матеріалами справи чи судовими рішеннями, а не оцінними словами.
Друга підстава стосується ризику невідшкодування витрат. Закон прямо називає ситуацію, коли позивач не має зареєстрованого місця проживання, перебування чи місцезнаходження в Україні та майна в Україні, достатнього для компенсації витрат відповідача у разі відмови в позові. Наявність іноземної адреси сама по собі ще не завершує перевірку. Суду потрібні відомості про відсутність або недостатність майна.
Забезпечення також можливе, якщо відповідач надасть докази, що майновий стан позивача, відчуження ним майна чи інші дії можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення про витрати. Тут потрібен зв'язок між установленими фактами та ризиком виконання. Припущення, що будь-яка фізична особа може продати майно, не доводить підставу. Натомість відомості з реєстрів, документи про відчуження активів, дані виконавчих проваджень або інші належні докази можуть мати значення залежно від справи.
Стаття 135 використовує формулювання «суд має право». Навіть доведена підстава не перетворює депозит на автоматичний захід. Суд оцінює пропорційність, обсяг можливих витрат і вплив ухвали на право позивача на доступ до правосуддя.
Також не слід змішувати різні підстави в одне нечітке твердження. Відсутність адреси в Україні, недостатність майна, відчуження активів і зловживання позовом потребують різних доказів. Якщо відповідач посилається одночасно на кілька обставин, він має показати фактичну основу кожної. Судова ухвала теж повинна давати змогу зрозуміти, яку саме підставу встановлено і чому вона виправдовує депозит у конкретній сумі.
Як обґрунтувати суму і які докази подати
Відповідачеві недостатньо назвати суму, яку він хотів би зарезервувати. Частина п'ята статті 135 ЦПК вимагає документального обґрунтування і відсилає до критеріїв оцінки витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу. Суд перевіряє зв'язок витрат зі справою, їх розумність, необхідність і пропорційність предмету спору.
Практичний пакет починається з договору про надання правничої допомоги. З нього має бути зрозуміло, як визначається гонорар: фіксованою сумою, погодинною ставкою, оплатою окремих етапів або їх поєднанням. До договору варто додати попередній розрахунок роботи у конкретній справі. Він може охоплювати аналіз позову і доказів, підготовку відзиву, участь у визначеній кількості засідань, роботу з експертизою чи інші дії, які реально прогнозуються на відповідній стадії.
Розрахунок має пояснювати, чому саме такий обсяг робіт очікується. Якщо справа перебуває на початку, неможливо достовірно передбачити всі засідання та заяви на роки вперед. Завищений прогноз без прив'язки до вже відомої складності спору може виглядати як спроба створити для позивача фінансову перешкоду. Натомість поетапний кошторис із посиланням на ціну позову, кількість вимог, обсяг доказів і заплановані процесуальні дії дає суду матеріал для перевірки.
Окремо подають докази самої підстави для забезпечення. Для твердження про зловживання це можуть бути попередні судові рішення, копії процесуальних документів та дані про повторювану поведінку. Для ризику невиконання потрібні відомості про адресу, майно, відчуження активів або інші обставини, на які посилається відповідач. Договір з адвокатом підтверджує прогноз витрат, але не підтверджує недобросовісність чи майновий стан позивача.
Позивач у запереченнях повинен розділити ці питання так само. Він може спростувати законну підставу, надати докази наявності майна в Україні, показати добросовісну процесуальну поведінку або заперечити розрахунок як непов'язаний зі справою та неспівмірний. Якщо спір потребує представництва в суді, загальний формат допомоги описано на сторінці судових спорів.
Докази доцільно структурувати за тим, що саме вони підтверджують. Витяг з реєстру майнових прав може стосуватися ризику виконання, копії попередніх рішень можуть показувати повторність вимог, а договір і розрахунок пояснюють лише майбутню вартість захисту. Така побудова не дає підмінити відсутню законну підставу великим гонораром або, навпаки, доведений ризик необґрунтованою сумою.
Що відбувається після ухвали про внесення коштів
В ухвалі суд має визначити суму, депозитний рахунок і строк внесення коштів. Позивачу варто одразу перевірити реквізити та спосіб підтвердження платежу. Копію платіжного документа подають до суду, щоб виконання ухвали було відображене в матеріалах справи. Якщо сума або строк оскаржуються, не слід виходити з припущення, що сама незгода автоматично зупиняє обов'язок. Потрібно перевірити порядок оскарження конкретної ухвали та процесуальні наслідки поданої скарги.
Невнесення депозиту не припиняє справу саме собою. Частина шоста статті 135 ЦПК надає суду право залишити позов без розгляду за клопотанням відповідача. Отже, потрібні невиконана ухвала, сплив визначеного строку, клопотання відповідача та окрема процесуальна оцінка суду. Верховний Суд в ухвалі від 22 травня 2019 року у справі № 161/19912/17 погодився із залишенням позову без розгляду після того, як позивач не вніс 50 000 грн для забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Подальша доля депозиту залежить від результату справи. Якщо позов задоволено, суд повертає внесену суму позивачу. У разі відмови в позові, закриття провадження або залишення позову без розгляду кошти можуть використати для повного чи часткового відшкодування витрат відповідача за правилами статей 141 і 142 ЦПК. Невикористану частину повертають позивачу не пізніше п'яти днів після вирішення цих питань.
Депозит не означає, що відповідач автоматично отримає всю суму. Він однаково має довести фактичний обсяг і вартість правничої допомоги та своєчасно заявити про розподіл судових витрат. Практичні вимоги до такого пакета пояснені в матеріалі як стягнути витрати на адвоката після виграної справи. Якщо основне рішення не вирішило питання витрат, може знадобитися додаткове рішення про судові витрати.
Відповідачу треба зберігати акти, рахунки, платіжні документи та опис виконаної роботи протягом усього процесу. Попередній кошторис потрібен для депозиту, але остаточний розподіл ґрунтується на тому, які послуги справді були надані або підлягають оплаті. Якщо фактичні витрати менші, різниця не переходить відповідачу лише тому, що кошти вже перебувають на рахунку суду.
Як діяти відповідачу і позивачу
Відповідачу варто подавати клопотання тоді, коли він уже може показати суду обидві частини обґрунтування. Перша частина стосується підстави за статтею 135 ЦПК, друга суми майбутніх витрат. Якщо бракує хоча б однієї, заява перетворюється на прохання зарезервувати довільну суму через сам факт спору.
У клопотанні доцільно викласти коротку хронологію, послатися на конкретний пункт частини четвертої статті 135 ЦПК, описати ризик і додати документи. Після цього окремо наводять розрахунок правничої допомоги та пояснюють його зв'язок зі складністю справи. Просити суму, що охоплює невизначені майбутні інстанції та непередбачувані дії, ризиковано. Краще обґрунтувати той обсяг, який можна реально оцінити на поточній стадії.
Позивачу після отримання клопотання потрібно перевірити не тільки розмір депозиту. Спочатку слід з'ясувати, яку саме підставу заявив відповідач і чи підтверджують її додані матеріали. Якщо посилання зроблено на відсутність майна в Україні, доречними можуть бути документи про право власності та його вартість. Якщо відповідач говорить про зловживання, заперечення мають пояснити законну мету позову, відмінність від попередніх справ і фактичну основу вимог.
Окремий блок заперечень варто присвятити пропорційності. Великий гонорар у договорі не повинен автоматично ставати сумою депозиту. Суд має зіставити його з предметом спору, ціною позову, прогнозованим обсягом роботи і фактичними можливостями позивача. Водночас посилання лише на скрутний майновий стан не спростовує доведене зловживання або ризик невиконання. Потрібна відповідь на аргументи та документи опонента.
Якщо суд уже постановив ухвалу, діяти треба в межах установленого строку. Потрібно з'ясувати можливість оскарження, за потреби просити про процесуальне рішення щодо строку та не чекати, доки відповідач заявить про залишення позову без розгляду. Команда Ваш Юрист може проаналізувати клопотання, підготувати докази й заперечення та представити сторону в суді без підміни юридичної позиції загальними посиланнями на несправедливість депозиту.
Обом сторонам корисно контролювати, щоб в ухвалі були чіткі реквізити, сума, строк і мотиви. Невизначеність у цих елементах ускладнює виконання та перевірку законності рішення. Після внесення коштів позивач має підтвердити платіж у справі, а відповідач не повинен припиняти фіксувати фактичні витрати, адже депозит лише резервує кошти, але не доводить право на них.
Висновок
Забезпечення судових витрат за статтею 135 ЦПК є винятковим процесуальним інструментом, а не стандартним додатком до кожного відзиву. Для його застосування відповідач має довести законну підставу та документально обґрунтувати прогнозовані витрати. Суд оцінює також розумність суми і пропорційність обмеження для позивача.
Позивачу не варто ігнорувати ні клопотання, ні вже постановлену ухвалу. Невнесення коштів у строк може завершитися залишенням позову без розгляду, але лише після клопотання відповідача та рішення суду. Сам депозит не гарантує виплату відповідачу: наприкінці справи витрати все одно потрібно підтвердити й розподілити за загальними правилами.
FAQ
Чи може відповідач вимагати депозит у кожній цивільній справі?
Подати клопотання він може, але для задоволення потрібні підстави з частини четвертої статті 135 ЦПК. Сам факт витрат на адвоката або незгода з позовом не означають, що позивача зобов'яжуть внести кошти.
Чи достатньо того, що позивач живе за кордоном?
Ні. Закон пов'язує цю підставу не лише з відсутністю зареєстрованого місця проживання чи перебування в Україні, а й з відсутністю достатнього майна в Україні. Суд оцінює подані докази обох обставин.
Хто визначає розмір депозиту?
Суму визначає суд. Він враховує договір з адвокатом, попередній розрахунок, складність справи, прогнозований обсяг роботи, значення спору та інші критерії співмірності. Сума, названа відповідачем, не є обов'язковою для суду.
Що буде, якщо позивач не внесе кошти у строк?
За клопотанням відповідача суд має право залишити позов без розгляду. Це не відбувається автоматично в день спливу строку, але ризик потребує негайної процесуальної реакції.
Чи отримає відповідач увесь депозит після відмови в позові?
Не обов'язково. Відповідач має підтвердити фактичні витрати та дотриматися правил їх заявлення. Суд визначає суму відшкодування, а невикористаний залишок депозиту повертає позивачу.
Чим депозит відрізняється від авансу за експертизу?
Аванс покриває конкретну процесуальну дію, наприклад експертизу чи виклик свідка. Депозит за частиною четвертою статті 135 ЦПК забезпечує можливе майбутнє відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу та інших витрат у справі.