Рішення про стягнення 300 000 грн може бути законним, але його негайне виконання іноді ставить боржника перед непропорційним вибором: припинити лікування, зупинити роботу малого підприємства або терміново продати майно за заниженою ціною. Цивільний процесуальний кодекс дозволяє врахувати таку ситуацію. Суд може відстрочити виконання або розстрочити його, якщо встановить обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення чи роблять його тимчасово неможливим.
Це не списання боргу і не перегляд вирішеного спору. Сума, зміст обов'язку та сторона, на користь якої ухвалено рішення, залишаються незмінними. Суд коригує лише час або послідовність виконання. Тому заява має відповідати на два питання: чому виконати рішення зараз об'єктивно складно і чому запропонований строк або графік дасть кращий шанс на повне виконання.
Слабка позиція зводиться до фрази «грошей немає». Сильніша позиція показує рух коштів, необхідні витрати, майно, доходи, причину тимчасової проблеми та конкретне джерело майбутніх платежів. Одночасно суд оцінює інтерес стягувача, який уже пройшов розгляд справи і має право отримати присуджене без невиправданої затримки.
Відстрочка, розстрочка і зміна способу виконання: у чому різниця
Відстрочка переносить виконання на визначену дату. До цієї дати боржник не виконує присуджений обов'язок, а після її настання повинен виконати його в обсязі, встановленому рішенням. Такий варіант може відповідати ситуації, коли джерело коштів уже відоме, але стане доступним пізніше. Наприклад, очікується виплата за договором, завершення продажу активу або закінчення періоду лікування, протягом якого більшість доходу спрямовується на медичні витрати.
Розстрочка ділить виконання на частини та встановлює строки для кожної з них. Для грошового стягнення це зазвичай календар із сумою і датою кожного платежу. Якщо боржник має регулярний дохід, але одноразова сплата неможлива, розстрочка логічніша за повну паузу. Стягувач починає отримувати кошти раніше, а суд може перевірити, чи відповідає щомісячний платіж реальній платоспроможності.
Зміна способу або порядку виконання вирішує інше питання: якими діями реалізувати рішення, якщо первісний спосіб не працює. Вона не є прихованою розстрочкою. Наприклад, після змін, внесених Законом № 4094-IX, стаття 435 ЦПК окремо регулює випадок, коли боржник понад два місяці після відкриття виконавчого провадження не виконує рішення про дії щодо майна стягувача або присудженого йому майна. За визначених умов спосіб виконання можна змінити на стягнення вартості цього майна.
Для відстрочки чи розстрочки заяву може подати сторона, а розглядає її суд, який розглядав справу як суд першої інстанції. Не має значення, що рішення змінив апеляційний суд або що виконавчий лист уже передано виконавцю. Звернення подають до суду першої інстанції у тій самій справі, а не як новий позов. Якщо проблема стосується дій виконавця, а не строку виконання, потрібен інший інструмент у межах виконавчого провадження.
Обраний інструмент треба назвати точно, бо його наслідки для виконання відрізняються.
Річна межа: чому пізня заява може втратити сенс
Частина п'ята статті 435 ЦПК встановлює жорстку межу: відстрочка або розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення відповідного рішення, ухвали чи постанови. Початком відліку є дата судового акта, а не дата набрання ним законної сили, видачі виконавчого листа, відкриття виконавчого провадження або подання заяви про розстрочку.
Це змінює практичний розрахунок. Якщо рішення ухвалено 1 березня, а боржник звернувся 1 грудня, просити дванадцять місяців з дати майбутньої ухвали не можна. Значна частина річного періоду вже минула. Запропонований графік треба вмістити у залишок строку до 1 березня наступного року. Якщо рік уже сплив, стаття 435 ЦПК не дає суду повноваження створити новий період відстрочки лише тому, що виконавче провадження почалося пізніше.
Чинна редакція частини другої статті 435 ЦПК передбачає розгляд заяви протягом двадцяти днів з дня її надходження. Цей строк змінив Закон № 4094-IX. Тому посилання на десятиденний строк у старих зразках заяв і довідкових матеріалах уже не відповідає чинному тексту кодексу. Суд проводить засідання з повідомленням учасників справи та постановляє ухвалу, яку можна оскаржити.
Саме подання заяви не дорівнює наданню відстрочки. Поки суд не постановив відповідну ухвалу, рішення залишається обов'язковим, а виконавче провадження розвивається за загальними правилами. Якщо існує ризик швидкого стягнення або реалізації майна, це потрібно врахувати ще до звернення. Стаття 435 дозволяє суду вжити заходів забезпечення, але їх необхідність слід окремо обґрунтувати.
Після отримання ухвали не варто покладатися лише на її автоматичне надсилання. Закон про виконавче провадження зобов'язує сторони не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити виконавця про надану судом відстрочку або розстрочку. До повідомлення доцільно додати копію ухвали та зберегти підтвердження доставки.
Які обставини і докази переконують суд
Кодекс не гарантує відстрочку кожному боржнику зі скрутним фінансовим станом. Потрібні обставини, які істотно ускладнюють виконання або тимчасово роблять його неможливим. Суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, а для фізичної особи також тяжке захворювання її самої чи членів сім'ї та матеріальний стан. Окремо названі стихійне лихо та інші надзвичайні події. Перелік не закритий, але кожна додаткова обставина має бути пов'язана з виконанням конкретного рішення.
Для фізичної особи корисною є повна фінансова картина, а не одна довідка про невисоку зарплату. Суду можна подати відомості про доходи, банківські виписки, склад сім'ї, витрати на лікування, документи про непрацездатність, оренду житла, утримання дітей та наявне майно. Медичний діагноз без даних про витрати або вплив на працездатність може не пояснити, чому саме зараз неможливо виконати рішення.
Юридичній особі потрібно показати, що касовий розрив є реальним і тимчасовим. Для цього використовують баланс, звіт про фінансові результати, рух коштів за рахунками, графік надходжень, дебіторську заборгованість, податкові та зарплатні зобов'язання, контракти з очікуваною оплатою. Загальна фраза про воєнний стан або складну економіку слабка, якщо вона не пояснює стан саме цього підприємства. Так само наявність боргів перед іншими кредиторами сама по собі не дає права відсунути вимогу стягувача.
Докази повинні підтверджувати і другу частину позиції: можливість виконати рішення пізніше. Якщо боржник просить шість щомісячних платежів по 50 000 грн, документи мають показувати, звідки щомісяця з'являтиметься ця сума після обов'язкових витрат. Графік, який перевищує прогнозований вільний дохід, виглядає як відкладення неминучого порушення.
Суд також зважає на стягувача. Тривала затримка може знецінити присуджену суму або позбавити людину коштів, потрібних їй самій. Тому заява сильніша, коли пропонує частковий платіж одразу, короткий строк, прозорий графік і, за можливості, забезпечення виконання.
Як скласти графік, який можна виконати
Починати слід не з бажаного строку, а з перевірки цифр. Для фізичної особи варто порахувати середній підтверджений дохід за кілька місяців, необхідні регулярні витрати та резерв на обґрунтовані непередбачені потреби. Для компанії аналогічно аналізують прогнозований грошовий потік, обов'язкові платежі, сезонність і дати розрахунків основних контрагентів. Різниця між надходженнями та необхідними витратами формує межу реального платежу.
У графіку потрібно зазначити точну суму кожної частини і календарну дату. Формулювання «сплачувати щомісяця залежно від можливостей» не створює визначеного порядку виконання. Якщо доходи сезонні, частини можуть бути нерівними, але цю різницю треба пояснити документами. Наприклад, менші платежі до отримання оплати за контрактом і більший завершальний платіж можуть бути логічними, якщо договір та історія розрахунків підтверджують прогноз.
Запропонований графік має вкладатися у рік від дня ухвалення рішення. Доцільно залишити невеликий часовий запас, бо затримка одного платежу не повинна автоматично робити весь план математично неможливим. Водночас запас не може перетворюватися на необґрунтовану паузу. Суд оцінює, чи шукає боржник спосіб виконати рішення, чи лише намагається відкласти примусове стягнення.
Якщо виконавче провадження вже відкрите, у заяві треба вказати його номер, виконавця, вчинені дії та фактично стягнуті суми. Не можна складати графік від первісного розміру боргу, ігноруючи вже списані кошти або добровільні платежі. Окремо слід перевірити виконавчий збір, основну винагороду приватного виконавця та витрати провадження. Ухвала про розстрочку основного рішення не завжди усуває всі суми, що виникли на стадії виконання.
Після надання розстрочки кожний платіж потрібно здійснювати вчасно, з точним призначенням і збереженням підтвердних документів. Копії платіжних інструкцій варто надсилати виконавцю. Зміни 2026 року до процедур виконання детальніше розглянуті в матеріалі про цифровізацію виконавчого провадження.
Що має містити заява про відстрочку або розстрочку
Заява подається в межах справи, у якій ухвалено рішення. У ній потрібно зазначити суд, номер справи, учасників, дату і зміст рішення, інформацію про набрання ним законної сили та стан виконання. Далі слід чітко сформулювати прохання: перенести виконання до конкретної дати або затвердити визначений графік часткових платежів.
Обґрунтування краще будувати як причинний ланцюг. Спочатку описати обставину, що ускладнює негайне виконання. Потім показати її вплив на доходи, витрати або доступ до майна. Після цього пояснити, чому проблема має тимчасовий характер і яке підтверджене джерело дозволить виконати рішення у запропоновані строки. Кожне істотне твердження потрібно пов'язати з додатком.
До заяви додають копію рішення або точні відомості про нього, фінансові та медичні документи, докази надзвичайної події, розрахунок залишку боргу, запропонований графік та підтвердження надсилання матеріалів іншим учасникам, якщо цього вимагає процесуальний порядок. Якщо відкрито виконавче провадження, додають постанову про його відкриття і відомості про вже вчинені дії.
Окремий блок заяви має пояснювати інтерес стягувача. Можна вказати суму першого платежу, майно, яке не приховується від виконання, або іншу обставину, що зменшує ризик невиконання. Не слід обіцяти заставу, гарантію чи платіж, якщо боржник не може реально їх надати. Невиконана обіцянка послабить позицію в подальшому провадженні.
Якщо проблема полягає не в можливості платити, а в самому рішенні, розстрочка її не виправить. Для скасування судового наказу діє окрема п'ятнадцятиденна процедура, а помилки рішення перевіряє апеляційний або касаційний суд. Заява за статтею 435 ЦПК не замінює оскарження і не дозволяє повторно сперечатися про розмір боргу.
Юрист у судовому спорі може перевірити залишок річного строку, зібрати фінансову модель, підготувати докази та запропонувати суду графік, який враховує інтереси обох сторін.
Висновок
Відстрочка дає паузу до визначеної дати, а розстрочка ділить виконання на частини. Обидва інструменти застосовує суд першої інстанції, якщо боржник доведе обставини, що істотно ускладнюють негайне виконання. Самої заяви про нестачу коштів недостатньо.
Найнебезпечніша помилка полягає в запізнілому зверненні. Річна межа рахується від дня ухвалення рішення, тому очікування активних дій виконавця може залишити надто мало часу для реального графіка. Юристи Ваш Юрист можуть оцінити документи, підготувати заяву та узгодити її з діями у виконавчому провадженні.
FAQ
На який максимальний строк можна отримати відстрочку або розстрочку?
Не більше одного року з дня ухвалення відповідного рішення, ухвали або постанови. Це не означає автоматичні дванадцять місяців від дати заяви. Якщо частина року вже минула, графік потрібно вмістити в залишок.
Чи зупиняє подання заяви роботу виконавця?
Саме подання заяви не є ухвалою про відстрочку або розстрочку. До рішення суду виконання триває за загальними правилами, якщо немає окремої законної підстави для його зупинення. Після отримання ухвали сторону слід письмово повідомити виконавця не пізніше наступного робочого дня.
Чи достатньо довідки про низький дохід?
Зазвичай ні. Суд оцінює загальний матеріальний стан, майно, необхідні витрати, причину фінансової проблеми та можливість виконати запропонований графік. Потрібна узгоджена сукупність документів.
Скільки часу суд розглядає заяву?
Чинна частина друга статті 435 ЦПК передбачає двадцятиденний строк з дня надходження заяви. У старих матеріалах можна зустріти десять днів, але цей строк змінив Закон № 4094-IX.
Чи можна заявою про розстрочку зменшити суму боргу?
Ні. Суд змінює час або порядок виконання, але не переглядає суму та зміст рішення. Для перевірки законності самого рішення використовують передбачені кодексом процедури оскарження або перегляду.