Дві інстанції - один результат
Спочатку перемога у Київському апеляційному суді. Тепер - остаточний результат у Верховному Суді. Адвокат Валерій Пономаренко двічі відстояв клієнтку у справі, де її намагалися змусити відповідати власними коштами за борг іншої компанії.
Ціна питання - 8 337 556 грн. Іноземний стягувач просив звернути стягнення на цю суму, стверджуючи, що клієнтка нібито має борг перед товариством, яке є боржником за арбітражним рішенням.
20 квітня 2026 року Київський апеляційний суд, який розглядав заяву як суд першої інстанції, став на бік захисту. Суд врахував договори поворотної фінансової допомоги та встановив, що строк повернення коштів не настав. Перша перемога у справі не влаштувала стягувача, і він пішов до Верховного Суду.
У скарзі опонент атакував договори, ставив під сумнів час їх створення, посилався на фінансову звітність і просив про технічну експертизу. Але саме ці доводи підтвердили позицію захисту: між сторонами існує повноцінний спір про право, який не можна вирішити за спрощеною процедурою статті 440 ЦПК України.
Верховний Суд сформулював чітку межу. Стягнення на кошти третьої особи можливе лише тоді, коли її борг перед основним боржником не оспорюється або вже підтверджений судовим рішенням. Суд не може в межах такої заяви встановлювати існування зобов'язання, перевіряти справжність договорів і вирішувати спір про строки повернення коштів.
17 вересня 2026 року Верховний Суд залишив скаргу іноземного стягувача без задоволення, а відмову у зверненні стягнення на 8 337 556 грн клієнтки - без змін. Постанова є остаточною та не підлягає оскарженню.
Для практики судових спорів це перемога не лише в сумі. Адвокат Валерій Пономаренко не дозволив перетворити спрощену процесуальну процедуру на інструмент стягнення мільйонів із людини, яка не була боржником за основним рішенням. Детальний розбір аргументів і постанови Верховного Суду - у новому кейсі про захист 8,3 млн грн.